Нагадуємо, що ви можете отримати україномовну Гаґаду «За нашу свободу» – сучасне видання з перекладом і транслітерацією івриту, яке допомагає читати тексти усвідомлено та проживати історію виходу з рабства як досвід, що стосується нас і сьогодні. У статті – короткий гайд, як користуватися Гаґадою під час седера.
Сьогодні, 27 січня, світ вшановує Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. У цей день ми згадуємо шість мільйонів євреїв, убитих унаслідок нацистського геноциду, і зруйновані єврейські громади. Як поезія намагається говорити про досвід, що здається неослівлюваним? Яку роль у збереженні пам’яті відіграє слово після катастрофи?
Від 2001 року і до сьогодні Проект Кешер щороку долучається до міжнародної кампанії «16 днів проти насильства», проводячи просвітницькі заходи в десятках українських міст
Меджибіж часто постає у джерелах як місце на межі сакрального та історичного. У спогадах Ісаака Башевіса Зінгера – це священний простір хасидських подорожей. У працях Грушевського – ключова козацька фортеця. У віршах Мойсея Фішбейна – місто Бешта й хасидської пам’яті.
29–30 вересня 1941 року нацисти вбили десятки тисяч євреїв у Києві, а сам Бабин Яр став символом Голокосту в Україні. Ця трагедія нагадує нам про важливість збереження пам’яті, аби подібні злочини ніколи не повторилися.
Йом Труа або Зікарон Труа Рош га-Шана є одним з шости йомім товім або свят, визначених Торою. У Торі воно…
Завантажуйте наш гайд по Рош га-Шана
«Рассвет», «Сіон», «День» – перші єврейські журнали, що виходили в Одесі, були не лише голосом єврейської громади, а й важливою сторінкою української історії преси.
Вони відображали культурний діалог і водночас – конфлікт із імперською політикою.
Ми раді презентувати україно-єврейський календар на наступний 5786 рік
Бесарабський ринок – важливе місце в історії Києва, де євреї та українці співіснували та підтримували одне одного під час складних часів Другої світової війни.
«Рассвет» – перший єврейський тижневик на українських землях, що вийшов в Одесі у 1860 році й проіснував лише рік. Видання стало символом просвітницьких прагнень та водночас – прикладом того, з чим стикалась єврейська спільнота в умовах імперського контролю.
Андріївська, 2/12 – одна з тих адрес, що зберігають багатошарову міську історію Києва. У цьому будинку поєдналися притулок для вдів, єврейські молельні, училища та майстерні. Це ще один приклад того, як українські та єврейські історії перепліталися в повсякденному житті міста.