Гаґада “За нашу свободу” — це сучасний переосмислений переклад з транслітерацією івриту українською мовою. Джерелом для цього україномовного видання стала Гаґада «Ніч спогадів», створена ізраїльськими рабинами Ноамом та Міхаелем Ціонами. Наше видання створене й адаптоване людьми, які від початку повномасштабного вторгнення підтримують Україну та її єврейські громади, і ця підтримка відчувається в кожному рядку.
Користуючись цією книгою, ви зможете правильно вимовляти благословення та цитати з Тори, а також читати українською мовою надбання багатовікової єврейської традиції. Водночас головним завданням авторів/ок, перекладачів/ок, редакторів/ок, укладачів/ок, музикантів/ок і художників/ць було й залишається інше — допомогти кожному і кожній, хто читає, відчути себе тими, хто виходить із рабства саме сьогодні, переосмислити значення слова “свобода” і відповісти собі на запитання: на що ми готові піти “за нашу свободу”?
У сучасній воєнній Україні вивчати й дотримуватися складних правил Песаха непросто. Саме тому книга містить історичні приклади та спогади про вихід із рабства і боротьбу за свободу: від єврейських мудреців, українських і єврейських поетів/ок, рабинів/ок, дисидентів/ок, лідерів/ок громад і організацій, а також особисті та сімейні історії, спогади дитинства та роздуми політичних діячів/ок.
У виданні зібрано практичні рекомендації щодо проведення седера, зокрема ідеї, як зацікавити дітей: запитання, ігри, загадки, сюжети для театральних постановок. Також подано рецепти святкових страв разом з історіями їхнього виникнення. Гаґада пропонує і глибші сенси: роздуми, вислови та пояснення походження традицій седера, що є цікавими для філософського та історичного аналізу.
Особливе місце в книзі посідає музика, адже вона має великий вплив на стан душі людини. Окрім текстів і перекладів, видання містить оригінальні виконання та унікальні музичні обробки в українській і єврейській традиціях. За допомогою QR-кодів читачі та читачки можуть самостійно прослухати й вивчити пісні у виконанні музикантів/ок та рабинів/ок, чиї життя тісно пов’язані з Україною.
Книга ілюстрована яскравими роботами відомих сучасних єврейських митців і мисткинь. Особливої уваги заслуговують унікальні ілюстрації, створені ізраїльською художницею українського походження Зоєю Черкаською-Ннаді. Також включено унікальні історичні світлини, зокрема роботи військового фотографа Бориса Бухмана.
Окремо подано історію всеукраїнської жіночої єврейської організації «Проект Кешер в Україні», яка відіграла важливу роль у появі цього видання у видавництві «Дух і Літера».
У єврейській традиції Песах, свято свободи та виходу з єгипетського рабства, має особливе значення. Традиції Песаха й структура седера формувалися понад дві тисячі років. Під час седера ми кожен раз відкриваємо для себе щось нове: поглиблюємо розуміння, осмислюємо нові ідеї та по-іншому бачимо, що таке свобода.
Песах — це свято, до якого потрібно ретельно готуватися: підготувати дім і посуд, келихи та вино, кеару й посуд для миття рук, придбати мацу та необхідні продукти, продумати змістовний та цікавий седер, зібрати родину, друзів або громаду.
На сторінках 1–19 Гаґади «За нашу свободу» подано благословення та пояснення, необхідні для початку седера. Для початківців, за словами рабі Гамліеля, важливо виконати й озвучити принаймні основні елементи: розповісти про мацу, згадати пасхальну жертву та гіркі трави (марор), розповісти історію виходу з Єгипту.
Проведення седера передбачає уважне проходження кожного його етапу, адже він має чітку й продуману структуру. Перші частини — Кадеш, Урхац, Карпас, Яхац (с. 1–24) — є підготовкою до основної частини.
Ключовими етапами седера є:
- Маґід (с. 26–107) — розповідь про вихід із рабства та відхід від ідолопоклонства;
- Моці маца (с. 122) — благословення маци;
- Марор (с. 124–135) — споживання гіркого зілля (городини)
- Корех (с. 124–135) — куштування маци з тертим хріном.
Саме ці частини становлять основу седера, заповідану в Торі.
Розділ Маґід побудований так, щоб викликати інтерес і залучення: через чотири запитання (с. 36) і образ чотирьох дітей (с. 54), а в сучасних інтерпретаціях і чотирьох дочок (с. 68). Тут також згадуються десять кар, що спіткали Єгипет. Центральною ідеєю є усвідомлення того, що Всевишній Сам вивів народ з рабства, і Його обітниця залишається запорукою визволення в кожному поколінні (с. 82).
Ця розповідь, заснована на текстах Тори, наповнює нас надією та радістю, з якими ми виконуємо заповідь споживання маци.
Шульхан орех (святкова трапеза) нагадує про храмову жертву подяки, яка в сучасній традиції втілюється у спільній святковій вечері з близькими. Завершується ця частина споживанням Цафуна (с. 130).
Важливою складовою седера є слова подяки та хвали Всевишньому, зокрема Галлель (с. 150). Остання частина седера — Нірца (с. 180), де ми звертаємося до майбутнього з надією: “Наступного року — в Єрусалимі”, вірячи, що Той, Хто визволив нас колись, продовжує бути вірним Своїй обітниці.
Не варто забувати про чотири келихи вина, келих пророка Еліягу та згадку про Міріам.
Основну структуру седера можна доповнювати текстами, роздумами, цитатами, поезією, медитаціями й піснями, а також розглядати ілюстрації цієї книги. Гаґада “За нашу свободу” створена для того, щоб допомогти провести не один седер, а щоразу знаходити нові сенси, ідеї та натхнення, і створювати власне, живе свято свободи для кожного покоління.
Авторка статті: Міхаль Стамова, консультантка з єврейської освіти Проекту Кешер