У романі «Хрещатий Яр» Докії Гуменної детально описано перші місяці Другої світової війни у Києві. Евакуація, спалення міста більшовиками, копання окопів та гумор киян – усе це передано з великою увагою до деталей і перегукується з тим, що ми спостерігаємо в наші дні: ті самі переживання, втрати та адаптація. Авторка використовує документальні спогади головної героїні, яка описує знищення української інтелігенції, культури та людяності в період сталінських репресій.
Твір фокусується на центральних вулицях міста, де відбувалися значущі події: пожежа в першій висотці Києва – будинку Гінзбурга, ночівлі киян на Бесарабці під час німецького терору над євреями, катування та вбивство єврейки на Хрещатику. Поряд із цим, виявляється безмежний сум і жаль українців, а також нерозуміння німецької агресії щодо євреїв і розстрілів у Бабиному Яру. Як зазначено в описах, ще довго залишався незрозумілим для киян «Блакитний наказ міста Києва», що вимагав: «Всім євреям прибути на ріг Дорогожицької та Дегтярівської з теплими речами та харчами о 8 годині ранку». Лише згодом, спостерігаючи з пагорбів за подіями у Бабиному Яру, кияни почали переховувати євреїв.
Бесарабка, яка стала прихистком для киян, де разом проживали і євреї, і українці, безперечно є знаковим об’єктом. Будівлею Бесарабського ринку закінчується Хрещатик, що майже повністю згорів під час війни. Ринок був побудований у 1908–1912 роках за проєктом польського інженера Генріха Гая, а спонсором став київський цукровий магнат Лазар Бродський. Хоча він помер у 1904 році, у своєму заповіті виділив 500 тисяч карбованців на будівництво. Ринок було зведено з допомогою старости Хоральної синагоги Авраама Гольденберга.
Ця унікальна будівля мала металевий каркас, виготовлений у Луганську – новаторське рішення для того часу. Завдяки каркасу, вдалося створити великий простір без внутрішніх опор, що особливо важливо для ринку. Одним із головних інженерних задумів було максимальне використання природного світла, а система вентиляції через дах та бокові отвори забезпечувала природний повітрообмін. В підвалі ринку також була система холодильників на льоду для зберігання м’яса, риби та інших швидкопсувних продуктів. Проте, під час революції, підвали використовувалися як морг, а в холодильниках зберігалися тіла померлих.
Наразі немає документальних свідчень щодо капітального ремонту ринку, хоча на це було виділено 55 мільйонів гривень на період з 2018 по 2020 рік.
Бесарабська площа, на якій був збудований ринок, з XV століття мала статус торгівельної. Враховуючи погані умови, пропонувалося побудувати театр, залізничний вузол або пам’ятник, але зрештою для створення міського майдану було обрано варіант критого ринку. Поряд із ринком розташовувався новий фонтан та дезінфекційна камера, а також готелі «Національ», «Слов’янський» та «Новий світ». Зведення Бесарабського ринку стало важливим кроком у розвитку центру Києва.
Також варто згадати, що у 2009 році неподалік, в «Арені», відкрили музей Шолом-Алейхема, присвячений 150-річчю від дня народження письменника. Музей розташований за адресою вул. Велика Васильківська, 5-А, на місці, де він проживав з 1896 по 1903 рік.
Авторка статті: Karina Sofit – документалістка, архітекторка, дослідниця.