Телефони

«Головним досягненням проекту я вважаю виникнення в кожній родині учасників чудесного колажу з родоводом по єврейській лінії. Колажі вийшли дуже красивими і зайняли свої місця на стінах.
Може зараз наші діти це і не оцінять, але хоча б знатимуть в обличчя своїх старших родичів…»
Олена Березовська, авторка проекту

Сотні життів, доль і подій складають родовід людини. Знання про своїх попередників дозволяє зануритися в історію своєї сім’ї, відчути сімейний зв’язок та причетність до цінностей, які передаються з покоління в покоління. У цій справі неабияку роль відіграють світлини та збереження фото наших предків. Саме ці ідеї наштовхнули нашу активістку із Харкова Олену Березовську на створення свого родоводу й перетворились в цілий проект. Далі розповідаємо про нього більше.

Від створення особистого родоводу та виникнення проекту. Як з’явилась ідея проекту?

«Суть в тому, що близько року тому на мене «звалилася» спадщина у вигляді коробки старовинних фотографій. Не просто старих, а саме старовинних. Хто тримав таке в руках, може оцінити цінність і унікальність. Більше того, ці світлини належали моїм родичам і допомогли відновити родовід. Загалом, з родоводу я й розпочала… »

Як бачимо, ідею створити власний родовід за допомогою світлин, Олена Березовська, учасниця нашого проекту «ЛаДор ВаДор: сила поколінь» та семінару «Мами-доньки», виношувала давно.

Підштовхнув активістку поділитися цією ідеєю із іншими, наш конкурс міні-грантів для реалізації власних міні-проектів. Тоді й Олена написала свій проект «Єврейські цінності, родовід для доньки». Ідея проекту виявилась надзвичайно актуальною та потрібною для відновлення зв’язку між поколіннями (ЛаДор ВаДор) та передачі єврейських цінностей. Саме тому активістка стала однією із переможниць конкурсу, а її ідею підтримали інші:

«Грант від Проекту Кешер лише підштовхнув мене до самої реалізації. Мало того, дав можливість поділитися своєю нав’язливою ідеєю з оточуючими. Якщо це важливо і цікаво мені, значить ще комусь ця ідея сподобається…»

Від пошуку фотокарток до сучасних методів їх збереження. Як реалізовувався проект?

«Була досягнута проміжна, але одна з головних цілей – перевести фотографії в електронний вигляд і створити колажі, як сімейну цінність для своїх дітей…»

Як виявилось, реалізувати такий проект було нелегко. Адже у багатьох сім’ях старих фотокарток не було. Проте Олені вдалося відшукати 12 сімей, які мали фотоархіви та стали учасниками проекту. Деякі із них, у процесі пошуку світлин, навіть звертались до міських архівів.

Цікаво, що мета проекту полягала не просто у тому, щоб скласти родинне дерево, але й оформити їх у красивій фоторамці, яка потім може висіти вдома та нагадувати про сімейні зв’язки.

Також учасники, по можливості, мали розмістити родовід на популярному сайті і за результатами створювати колаж з наявних фотографій. Так, в процесі, фотографії потрібно було сканувати, ретушувати і підписати. Це зберегло оригінали від сонячного світла.

У результаті, учасники отримали змогу не тільки сформувати свій родовід, але й зберегти пам’ять на електронних носіях.

Від згуртування сім’ї до відновлення зв’язків з далекою ріднею. Що говорять учасники?

«Всі сім’ї отримали величезне задоволення від самого процесу створення колажів…»

У проекті учасники ділилися своїми враженнями та результатами їхньої роботи. Багато хто не просто створив родовід, але й відновив зв’язок із давніми родичами. Так, сама Олена Березовська знайшла своїх троюрідних сестер в Києві і Іспанії та змогла сама поділитися з ними світлиною їх же прадідуся:

«Особисто я, розмістивши своє сімейне дерево в інтернеті, знайшла декілька давно втрачених родичів…»

Учасниця Ірина зробила свій проект одна з перших. Каже, що її дитина вперше звернула увагу на сімейні фото саме зараз, хоча їй вже 17 років! Вони залучили дідуся і разом сканували фото.

Учасниця Олена робила проект у батьків вдома і сказала, що сам процес згуртував сім’ю, додав час на спілкування.

Учасниця Ірина сказала, що її 18-річна донька вперше побачила фото прабабусі і дуже здивувалася, що в родині є старовинна фотографія на картоні.

Учасниця Тетяна подарувала створений колаж на весілля синові, а другий залишила в своїй родині. Проте тепер вона планує зробити такі рамки й для інших своїх дітей, а їх у родині п’ятеро.

Найцікавішим фактом проекту, як підкреслила сама Олена, стала зацікавленість чоловіків. Практично у всіх сім’ях вони заявили, що теж хочуть зробити таке дерево про своїх предків. Деякі навіть образилися, що було відновлено тільки єврейську лінію:

«Загалом, можу стверджувати, що в учасників нашого проекту створений колаж – це тільки початок…»

Від обміну враженнями до вручення призів. Як відбувалось заключна зустріч?

«З дівчатками ми збиралися всього 2 рази, в основному робота з кожною сім’єю велася дистанційно. На останній зустрічі найбільш наполегливі наші учасниці отримали призи…»

Заключна зустріч відбулася в середині березня у Харкові та об’єднала 10 єврейських сімей. На зустрічі підбивали підсумки проекту та вручали призи найбільш старанним учасникам. Так, були номінації за креатив, швидкість виконання, довжину знайденої родоводу.

Перший приз отримала сім’я Ірини та Леоніда. Вони не тільки відсканували, підписали і ретушували старовинні фото, але й змінили самі рамки, надавши їм за допомогою фарб вигляд арт-об’єктів.

Другий приз дістався родині Євгена і Христини. Їм вдалося відновити родовід для своєї доньки до сьомого коліна.

Третій і четвертий приз отримали сім’ї Ірини та Сергія, Олени та Єви. Вони швидше за всіх створили для своїх доньок сімейні родоводи.

«Мені здається, що цілі проекту досягнуті і в результаті 12 сімей, це близько 50-60 осіб, отримали єврейські цінності для своїх дітей. Процес роботи згуртував сім’ї, відновив втрачені родинні зв’язки. Люди задумалися про своє коріння, і, сподіваюся, їхнім дітям вже не прийде в голову викинути сімейні фото, а створений колаж буде не останнім. Ще можу зробити висновок, що в наш час у людей дуже мало вільного часу і те, що проект фактично працював дистанційно, привело його до успішного завершення. Була проведена величезна робота з кожною сім’єю, і я рада, що мої зусилля не пропали, і ми всі можемо бачити чудові результати!», – так Олена Березовська резюмує свою роботу над проектом.

Провести захід

Створити групу

Пройти навчання