Більшість жінок за своє життя зазнавали різних видів насилля на робочому місці. Найрозповсюдженішим з них є харасмент. #ЦеМенеСтосується, адже всі ми маємо право на безпечну професійну реалізацію.
Харасмент – це домагання. Поведінка людини, яка містить в собі жести, висловлювання, жарти, погрози та інші дії, що ображають, принижують або лякають іншу людину.
Найчастіше під харасментом мають на увазі сексуальні домагання в робочому середовищі. Багато публічних заяв про домагання пов’язані із ситуацією, коли керівник, користуючись своїм становищем і усвідомлюючи вразливість своєї підлеглої, чинить проти неї насилля.
Харасером може бути керівник, колега, партнер чи викладач. Непристойні пропозиції та компліменти, фотографії та повідомлення сексуального характеру, спроби доторкутися чи поцілувати – це у більшості випадків пов’язано не з реальним бажанням сексуальних відносин, а з відчуттям влади і безкарності.
Найчастіше харасмент відбувається там, де є ієрархія. Агресор з метою самоствердження або особистого задоволення заганяє жертву в пастку: або вона грає за його правилами, або на неї чекають неприємності. Сексуальні домагання – це не про симпатію. Це про демонстрацію влади та про дешеве самоствердження.
Оцінити реальний масштаб харасменту складно. Лише нещодавно жінки почали відкрито говорити про сексуальні домагання. Така пасивність пов’язана з рядом ризиків та негативними наслідками після публічної заяви про насилля.
Що робити у ситуації харасменту?
Бездіяльність і звільнення не найкращий вихід: агресор лише переконається у власній безкарності та все повториться знов: якщо не з вами, то з кимось іншим.
Є кілька сценаріїв розвитку подій.
1. Особиста розмова з кривдником. Поясніть, що саме і чому в його діях вас ображає. Дайте зрозуміти, що терпіти неналежну поведінку не маєте наміру. Попередьте кривдника про наслідки.
2. Звернення до HR-менеджера, а потім до керівника. Оптимальним вирішенням проблеми буде індивідуальна бесіда керівника з харасером, а також внесення змін до корпоративної культури та трудового контракту щодо правил ділового спілкування.
3. Звернення до юриста, до поліції або до безоплатної правової допомоги. Посилатися потрібно на чинний в Україні «Закон про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Такі заходи є актуальними у разі домагань з боку боса, якщо ніхто не має можливості вплинути на його поведінку.
Помітивши очевидні ознаки харассменту, намагайтеся зібрати компромат: скріншоти листування, записи розмов, фото, відеозаписи. Може настати момент, коли ви використаєте це як докази. Також зберіть свідчення інших колежанок, які зіштовхувалися з харасментом від цієї ж людини.
4. Звільнення. Якщо ви потрапили в колектив, де харасмент – стиль життя та умова просування кар’єрними сходами, то краще залишити місце роботи.
Беззаперечно дієвий, але не найбільш безболісний механізм припинення харасменту – публічність.
Що робити, якщо колежанка зазнає харасменту?
• Важливо її вислухати, запропонувати допомогу та пояснити, чому важливо покарати кривдника. Адже невідомо, яких оборотів досягне харасмент у майбутньому і скільки людей можуть від цього постраждати.
• Запропонуйте варіанти вирішення проблеми. Допоможіть вжити всіх необхідних заходів. Не дозволяйте здаватись та замовчувати проблему.
• Потерпілій може знадобитися психологічна допомога. Порадьте записатися до психолога або ж звернутися на одну з гарячих ліній громадських організацій.
• Допомогти можна і з юридичною консультацією, наприклад, підказати людині номер адвокатів чи правозахисників.
Головне – не мовчати, навіть якщо насправді страшно.
Дізнавайтеся більше про приклади харасменту та можливості правового захисту в іншому нашому матеріалі.