Телефони

У сучасному світі кожна людина повинна захистити себе від фальшивих фактів самостійно і навчитися перевіряти їх. Інформаційний бум, пов’язаний із пандемією коронавірусу, ще раз підтвердив необхідність такого вміння. Як же навчитись розпізнавати що правда, а що – ні та розуміти, коли нам подають фейк в ЗМІ? З’ясовуємо у цій статті.

Автори відомого англійського словника Collins назвали «фейкові новини» словом 2017 року. Свій вибір вчені обґрунтували тим, що за цей період вживання словосполучення «fake facts» зросло в світових ЗМІ на 365%.

Вражають й результати сучасного наукового дослідження за 2020 рік на сайті American Journal of Tropical Medicine and Hygiene, яке показало, що за перші місяці пандемії коронавірусу загинуло щонайменше 800 осіб через дезінформацію про COVID-19.

Через дезінформацію найбільше людей померло після вживання метанолу та інших засобів з вмістом спирту, які використовували для «лікування». Інші небезпечні методи «лікування» виглядали, як великі порції часнику і коров’ячої сечі. Такі «народні» методи боротьби з коронавірусом, не тільки не допомогли, а й зіпсували здоров’я довірливих людей. Відомо, що мінімум 60 осіб втратили зір після метанолу.

ВООЗ вже заявляла, що «інфодемія» (поширення фейків навколо COVID-19) поширюється так само швидко, як і сам коронавірус. Відомо, що близько 5800 осіб було госпіталізовано через те, що довірилися фейковій інформації про коронавірус, яку побачили в соцмережах.

Чому ж виникають такі фейки?

Найчастіше фейкові новини стосуються або політики, або грошей. Політичних маніпуляторів привертає в соцмережах їх «народний» характер, а комерційних зловмисників – ще й монетизація. Також популярним є й такий мотив, як конкуренція ЗМІ – привернення уваги читачів навіть засобом подачі неправдивої інформації.

Варто зазначити, що інформаційні фейки виникли давно і з кожним роком їх кількість зростає. Причому їх поширюють навіть надійні і перевірені джерела, через що зростає необхідність в постійній перевірці інформації, що надходить. У безперервному потоці інформації перевірка фактів необхідна кожному, щоб не завдати шкоди самому собі, не панікувати, прийняти обдумані рішення та не піддаватися маніпуляціям. Адже фейки можуть виявитися згубними в тому числі і для нашого ментального і фізичного здоров’я.

Найлегше зрозуміти, як виглядають фейкові новини на прикладах. Тож, перш, ніж перейти до безпосередніх рекомендацій по боротьбі з фейками, пропонуємо розглянути типові ознаки фейкових новин:

1.Гіперболізовані і «розмиті» заголовки.

Часто такі заголовки пишуться за допомогою caps lock. Наприклад, “ВИ МАЄТЕ ПРО ЦЕ ЗНАТИ”.

Вони можуть погано та “розмито” описувати суть події, бути надмірно емоційними. Наприклад, “Неочікувано захворів музикант, якого всі знають”, “В це неможливо повірити”.

В них можуть міститись такі слова та словосполучення, як “ШОК“, “ЦЬОГО НЕ МОЖЕ БУТИ“, “ВАЖЛИВА НОВИНА” тощо.

Новини з подібними заголовками краще ігнорувати.

2.Підозрілі домени або спотворені назви сайтів популярних медіа, схожі на справжні.

Приклади таких сайтів можна подивитися ТУТ. Наприклад, лінк huhurtrt.ru.

Забийте в пошуковику назву ЗМІ, яке вас цікавить – на перших позиціях у видачі будуть оригінали. Порівняйте їх з інтернет-адресою підозрілого джерела.

3.Велика кількість помилок або помилок в тексті новини.

Спробуйте знайти на сайтах відомих вам ЗМІ цю ж історію, але в більш розгорнутому вигляді. Якщо пошуки не увінчаються успіхом, то, швидше за все, перед вами автоматично згенерований текст.

4.Підроблені фото або колажі.

Спробуйте зберегти підозріле фото і пошукати його копії через фотопошуковики (Google, TinEyE тощо). Якщо копій немає в авторитетних джерелах, то, швидше за все, перед вами фотошоп.

5.Відсутність відміток про час публікації новини.

Дата публікації ховається для того, щоб максимально продовжити «життя» фейкової новини. Таке повідомлення здаватиметься актуальним якомога довше, поки не буде явно суперечити дійсності.

Забийте заголовок підозрілої новини і спробуйте пошукати його, використовуючи фільтри часу. Скажімо, вкажіть минулий рік або минулий місяць. Якщо ви знайдете аналогічну новина в архівах, то швидше за все це – фейк.

6.Відсутність вказівки автора і джерела.

Багато фейків генеруються автоматизовано, тому ніяких згадок ні автора, ні джерела не залишається.

Проте останнім часом фейкові новини виходять за авторством нікому не відомих журналістів – швидше за все, їхні імена також випадкові, і за ними не стоять реальні люди.

Отож, рекомендації, які допоможуть розпізнати та перевірити новину на правду:

1.Звертайте увагу на джерело інформації (що це за сайт, його місія, контактні дані). Що у цьому ключі вказуватиме на фейк?

  • Якщо відсутнє джерело інформації
  • Якщо є підозрілі лінки.
  • Якщо відсутні контакти на сайті.
  • Якщо в інформаційній стрічці на сайті містяться такі ж підозрілі новини.

2.Перевіряйте, хто автор/ка  публікації:

  • Чи можна йому/їй довіряти?
  • Чи це реальна особа?
  • Чи є посилання на нього/неї?
  • Чи пише, яку інституцію він/вона представляє?

3.Звертайте увагу на експертність інформації. На висновки яких експертів посилаються, дані яких досліджень наводять, чи реальні вони. Що у цьому ключі вказуватиме на фейк?

  • Соціологічні дані без вказання вибірки, замовника, географії, дати.
  • Однобоке подання фактів, оцінок і коментарів, узагальнення («всі чоловіки одинакові»).
  • Викривлене подання новини: реальні факти змішуються з неправдою.
  • Недостовірні фото, відео, які використовуються як підтвердження інформації.
  • Недостовірний або спотворений переклад цитати, коментаря з іноземних джерел.
  • Анонімні або «неіснуючі» експерти без посилання на них чи без вказування організацій, які вони представляють.

4.Зважайте на емоційність подання новини. Що тут вказувати на фейк?

  • Якщо певна думка чи оцінка подається як факт.
  • Якщо надто гучний заголовок, що не відповідає новині.
  • Якщо є посилання до забобонів, не підтверджених теорій.
  • Якщо є навішування ярликів, поширених стереотипів.

Для того, що перевірити дані в текстах існує навіть спеціальна техніка, названа «фактчекінгом». Вона допомагає визначити достовірність і правильність даних в тексті та дозволяє нам створити більш чітку і правдиву картину світу, а головне – засновану на науково перевіреної інформації та фактах. Основне, що ця техніка не важка і на неї можна витратити всього 5 хвилин.

Фактчекінг – це перевірка даних і тверджень в текстах для визначення їх достовірності та правильності.

Цей спосіб можна використовувати щодня і ввести в звичку, яка дозволить вам усвідомлено споживати інформацію. Коли вам надходять будь-які дані, зокрема через ЗМІ, потрібно поставити собі чотири запитання:

  • Кому вигідна ця позиція?
  • Чи логічно і послідовно викладаються події, вказані час, місце, учасники?
  • Наскільки емоційно нам підносять цей факт і чи є в ньому докази?
  • Чи є посилання на першоджерела?

Якщо хоча б на одне з цих запитань ви не можете відповісти, настав час приступати до перевірки даних. Перед тим, як ви приступите до неї, потрібно перебороти всі емоції і прочитати інформацію скептично і неупереджено.

Будьте обережними, вчіться критично сприймати інформацію. Адже це корисно не тільки для усвідомлення реального стану справ, але й для нашого психічного здоров’я!

P.S. Не менш поширеною проблемою в ЗМІ є й реклама, яка містить відверті сексистські заклики та гендерні стереотипи. Як їх розпізнати та протистояти їм, розповідаємо ТУТ.

Провести захід

Створити групу

Пройти навчання