Телефони
Адреса
м. Кривий Ріг, проспект Поштовий, будинок 1, офіс 200

“Найзворушливіше для мене – це готовність учасниць розповідати непрості історії, коли звучить відверте та сокровенне, і відчувається, як формується довіра в групі, підтримка…”
Наталія Вайнілович (тренерка з методики форум-театру)

У чому унікальність методики форум-театру? Чому вона дозволяє відкритись й «озвучити відверте та сокровенне»? Як з її допомогою можливо програти реальні життєві ситуації, з якими щодня зустрічається кожна жінка? Дати відповідь на ці питання нам допомогла Наталія Вайнілович, тренерка семінарів із методики форум-театру. Також вона поділилась своїми враженнями від роботи в групах Проекту Кешер, розповіла про те, що її найбільше зворушило та запам’яталось.

 Наталія Вайніловичпракткиня сучасного театру, яка працює з громадами та соціальними темами через історії з життя людей (плейбек-театр, театр пригноблених), акредитована тренерка з плейбек-театру, авторка програм з акторської імпровізації, тренінгів з дослідження прав людини, інклюзії через театр, голова ГО “Інклюзивне театральне об’єднання “АРТ-Плейбек”, тренерка семінарів із методики форум-театру, які проходять в межах проекту «Форум-театр. Єдиний простір»,що реалізується Проектом Кешер за підтримки Dutch Jewish Humanitarian Fund (Голландського єврейського гуманітарного фонду).

Детальніше про проект “Форум-театр. Єдиний простір”

Форум-театр: бачити «внутрішній зміст» історій

Форум-театр – це не класичний театр із декораціями, пишними костюмами та залою глядачів, як нам може здатися на перший погляд. Насправді, це театральна імпровізація, постановка, яка відбувається у групі і стосується реальної життєвої ситуації.

Так, про переваги такої методики детальніше розповіла нам Наталія Вайнілович:

“По-перше, форум-театр вчить нас відокремлювати факти від думок, помічати власні стереотипи і упередження.
По-друге, вчить шукати альтернативи в складних ситуаціях, діяти, приймати рішення, коли виникає, здавалося б, «безвихідна» ситуація.
По-третє, вчить бути більш чутливою до своїх потреб і почуттів, а також до інших людей, чути «внутрішній зміст» історій”

Завдяки такій постановці у межах семінару Ви можете побувати у різних ролях (часом, не типових та неприємних для Вас), побачити ситуацію із різних сторін:

“Підготовка до форум-спектаклю побудована так, що учасниці самі створюють спектакль на основі особистих історій. Тому всі ролі в тій чи іншій мірі – впізнавані і зрозумілі. А вибір завжди добровільний, тут немає режисера, який підбирає типаж під персонажа. Якщо комусь цікаво побувати в ролі начальника, який кричить на співробітницю, або чоловіка, який захоплений тільки собою, або ж мамою чоловіка, який приходить, коли захоче, – будь ласка. Важливо, щоб учасниці-актрисі ця роль була знайомою, навіть якщо вона сама ніколи в ній не була, але могла спостерігати за подібною поведінкою. У процесі створення сценарію персонаж опрацьовується, прояснюються його бажання і страхи, створюються обставини його минулого. Знову таки, для глибокої роботи потрібно мінімум три, а краще п’ять днів – щоб крок за кроком пройти всі етапи і зрозуміти багатогранність персонажа, з якої б сторони він/ вона не проявився у фінальному варіанті сценарію”

Від глобального до особистого: які теми можна зіграти?

Методика форум-театру дозволяє програти реальні проблеми, з якими молоді жінки стикаються щодня: гендерна нерівність, домашнє насильство, порушення особистісних кордонів тощо.

Так, на наших семінарах найчастіше програються теми Єврейської Жінки. Як відзначає тренерка, центральними питаннями на проведени нею семінарах була тема ідентифікації:

“Що означає бути єврейської жінкою для кожної учасниці? Які є переваги/привілеї та труднощі/нерозуміння? Тут ми говоримо про свободу, мудрість, передачу традицій (оскільки жінка – це носій культурної та історичної спадщини), а також і про велику відповідальність, яка часом схожа на непомірний тягар, що бере на себе жінка. Також часто згадували й про збереження та передачу єврейських традицій в сім’ї. Про повагу до старших, про важливу роль ритуалів, про бажання знати історію свого народу”

Цікавими, на думку Наталії, є власні міркування на основі дискусій учасниць стосовно «стереотипного та обмеженого сприйняття єврейської жінки»:

“Її бачать господинею і матір’ю, часто – владною матір’ю, функції якої закінчуються в межах будинку і домочадців, а це суперечить тій свободі, творчому самовираженню та лідерському потенціалу єврейських жінок, які є для них такими важливими Члени сім’ї не хочуть пускати жінку до зовнішнього світу, оскільки вважають себе обділеними. Діти кричать «Мама, залишися вдома, інакше ти мене не любиш», свекруха звинувачує, що невістка не піклується про сина, який «вічно голодний», подруги нав’язують свою думку про те, яке повинне бути особисте життя…”

 Тренерка зауважує, що у цьому контексті порушувались й інші теми, що стосуються гендерної проблематики:

“Ще одна тема, якої ми торкнулись – проблема асиміляції, змішаних національних шлюбів. Так, на семінарі у Львові виникли історії про маніпуляції, насильство, в тому числі, в гендерних відносинах. Багато уваги приділили вмінню відстояти свої права і сказати «Ні» (йшлося про особисті кордони). Окремо темою була роль чоловіка: найчастіше вона зображувалась полярно – або деспот (в основному, в робочому колі, на керівних посадах, які не дають жінці будувати кар’єру, перешкоджають цьому, принижують її), або ж інфантильний (в сімейних відносинах, який не здатний брати на себе відповідальність та перекидає прийняття важливих рішень на дружину або матір)”

Наталія підкреслює, що зіграні учасницями ситуації стосувались не тільки єврейської жінки, а й глобального «закоренілого» постулату про те, що основною сферою розвитку жінки є дім та сім’я, хоча насправді, можливостей і потреб у жінки значно більше:

Питання: як зробити СВІЙ вибір і збалансувати ці дві сфери так, щоб не вигоріти і зберегти важливі сімейні відносини?

 «Коло жінок – це особлива енергія»: про специфіку та враження від роботи із активістками Проекту Кешер

Звичайно, що у кожній групі є своя неповторна атмосфера та специфіка програвання, здавалось би, однієї й тієї ж теми. Тому Наталія поділилась враженнями саме від роботи із активістками Проекту Кешер:

Коло жінок – це особлива енергія, в якій співіснують і краса, і сила, і мудрість, і вміння веселитися. 30 учасниць з різним досвідом, хтось вже працював з методикою форум-театру, а хтось вперше на театральному тренінгу. Потрібно було збалансувати інформацію, вправи та подачу матеріалу як для новачків, так і для більш досвідчених. Більшість учасниць включалися в процес і з ентузіазмом пірнали у вправи, часом так, що складно було зупинити! А питання, сумніви, коментарі – ще один показник зацікавленості темою, живої справжньої присутності. Найзворушливіше для мене – це готовність учасниць розповідати непрості історії, коли звучить відверте та сокровенне, і відчувається, як формується довіра в групі, підтримка…”

Не так давно (у березні та на початку травня) проходили семінари із форум-театру у Львові та Харкові, які об’єднали учасниць із різних міст. Тренерка поділилася тим, що найбільше запам’яталось:

“Запам’яталося, як активно учасниці створювали сценарії постановок, використовували реквізит, яскраві перуки, сперечалися, погоджувалися, впадали у відчай та знову-й-знову шукали сценічні варіанти. А ще – активність під час інтервенцій! Ще потрібно було б кілька годин, щоб втілити всі ідеї! Не дивлячись на те, що на форум-театр було виділено всього 1,5 дня, ми встигли досить багато. У Харкові, на мій погляд, вийшло більше практики, вправ, а у Львові ми більш детально розглянули основи – дерево Театру Пригноблених, саме поняття «пригноблення»”

 На семінарах Проекту Кешер цікавим та особливим для Наталії виявився й особистий досвід зустрічі та знайомства з єврейськими цінностями:

Для мене, як для людини ззовні, було дуже важливо взяти участь в єврейських ритуалах разом з групою. Шаббат, Авдала, єврейські танці (які іноді були початковим етапом розігріву після перерв) – це про цінності  та традиції, яких дотримуються учасниці, про знання своєї історії, коріння, що, звичайно, відбивається в особистих історіях, в постановках форум-театру та інтервенціях (коли глядач замінює протагоніста (головного героя) на сцені і пропонує свою альтернативу поведінці в складних ситуаціях)”

Форум-театр: перший крок до змін на краще

Після таких складних та важливих тем, які програються на семінарах із методики форум-театру одразу виникає питання: «Чи вдається учасницям знайти однозначну відповідь та вирішення проблеми?». Очевидно, що глобально – ні. Та це не заважає їм зрозуміти та сформувати особистісну позицію щодо тієї чи іншої теми, спростувавши певні стереотипи, а найбільш ініціативним – відстояти цю позицію у власному житті та сфері діяльності. Це підкреслює й Наталія Вайнілович:

 “І ще, форум-театр вимальовує ланцюг між повсякденною поведінкою людини – звичною, шаблонною, і тією системою, в якій вона живе. Так, ми починаємо з особистих історій, але за цим завжди слідує питання: а як ми можемо вплинути на систему (сімейну, освіти, політичну, дозвілля …), на прийняття рішень? З ким можна співпрацювати? Як знайти контакт з владою, якщо це необхідно для реалізації своїх прав? Бо ми є частиною цієї системи, і якщо вона працює проти нас, то тільки наші дії зможуть її змінити. Навіть якщо не сьогодні, але перший крок ми вже зробимо”

Як бачимо, форум-театр – це своєрідна платформа для думок, дій та змін та краще, завдяки якій ми можемо показати силу жіночої єдності. Долучайтесь!

Долучайтеся!

Бажаєте допомогти Кешеру, зробити соціально-корисну справу або знайти нових друзів і однодумців?

Стати членкинею

Зробити благодійний внесок