Важливi проєкти
Телефони
Адреса
м. Кривий Ріг, проспект Поштовий, будинок 1, офіс 200

«У той час, коли люди по всьому світу самоізолюються,
жертви домашнього насильства шукають вихід…»
Times

Карантин «оголив» всі зовнішні проблеми держав та суспільства. Так само він підсилив й внутрішні проблеми у взаємостосунках в сім’ї. Так, пандемія COVID-19 призвела до збільшення рівня домашнього насильства. Через карантинні обмеження багато людей опинилися в небезпеці – зачинені в домівках зі своїми кривдниками, ізольовані від людей та ресурсів, які могли б їм допомогти. Яка реальна ситуація щодо домашнього насильства на сьогодні? Як її вирішують? Куди звертатись та як діяти у випадках домашнього насильства? Як ми, волонтери, можемо допомогти та що повинна знати сама жінка агресора? Відповіді на ці та інші питання шукаємо у статті.

«Домашнє насильство раніше називали пандемією. Тепер це пандемія всередині пандемії…» – каже голова офісу ООН Жінки в Україні Домініка Стояноска.

Уявіть собі, що в цивілізованому ХХІ столітті домашнє насильство – одне із найпоширеніших, проте найменш зафіксованих порушень прав людини! Хоча чоловіки теж переживають домашнє насильство, жінки становлять більшість жертв.

Під час кризових періодів, таких як стихійні лиха, війни та епідемії, ризик гендерного насильства тільки посилюється. Це ми можемо бачити зараз, на прикладі ситуації з пандемією. У багатьох країнах, де оголосили карантин, значно зросла кількість випадків домашнього насильства (на 30% – у Франції, 25% – в Аргентині, 30-33% – у Сингапурі, втричі – у Китаї, втричі зросла кількість убитих жінок чоловіком вдома у Великобританії тощо). В Україні ГО «Ла СТрада» фіксує збільшення звернень про випадки домашнього насильства на 40%.

Так, за прогнозами ООН, 6 місяців карантину можуть призвести до майже 31 мільйона нових випадків гендерно зумовленого насильства. Про це повідомив у своєму відеозверненні генсек ООН Антоніу Гутерріш:

«За минулі тижні на тлі зростання економічного та соціального тиску і страху, ми побачили жахливе зростання домашнього насилля по всьому світу. У деяких країнах кількість жінок, які дзвонили в служби підтримку, зросла вдвічі!»

У чому причина такого спалаху домашнього насильства? Компетентні організації відзначають, що це результат вимушеної ізоляції. З однієї сторони, ситуація ізоляції посилює психологічну напругу. Зараз ми всі втрачаємо контроль над власним життя, нас долає тривога та побоювання. Так, люди, схильні до насильства, можуть зриватися на своїх близьких (фізично слабших), з якими живуть.

З іншої сторони, ті ж, хто вже перебувають у токсичних стосунках, можуть зазнати ще більше насилля. Так, за словами соцпрацівниці Анни Топіліної, ізоляція – це наріжний камінь будь-якого насильства та тиранства. Для того, щоб отримати повний контроль над жертвою, насильнику потрібно подбати, щоб хоча б на ранніх етапах процесу ніхто не втрутився в його плани. Карантин для цього створює всі умови.

Впливає й економічний фактор: постраждалі можуть мати необхідність відкласти гроші, аби покинути кривдника і в умовах кризи це стає важче реалізувати.

Також нинішня криза ускладнює для жертв процес звернення за допомогою. Оскільки медичні установи у всьому світі намагаються реагувати на коронавірус, системи охорони здоров’я перевантажуються. Це своєю чергою, ускладнює отримання жертвами доступу до медичної допомоги або терапевтів. Для багатьох жінок навіть страх заразитись коронавірусом заважає їм шукати медичну допомогу після фізичного насильства.

“У нас постійні звернення клієнток щодо домашнього насильства на мобільні бригади, денні центри та притулки, дзвінків у нас більше, ніж було. Було 3-5 нових звернень, тепер це приблизно 5-10 нових телефонних звернень за день на бригаду. Це я не рахую планових дзвінків”, – говорить виданню Повага Галина Скіпальська, виконавча директорка МБФ “Українська фундація громадського здоров’я”, директорка представництва HealthRight International в Україні.

Ще одна видима проблема домашнього насильства під час карантину – перебуваючи 24/7 із кривдником, жертви не мають змогу звернутися за допомогою. У зв’язку з цим у деяких країнах випробовують нові способи реагування:

  • В Іспанії, де кількість дзвінків у поліцію про випадки насильства скоротилася, запустили сервіс у WhatsApp – відтоді кількість консультацій щодо цієї проблеми виросла на 270%.
  • У Франції постраждалі можуть попросити про допомогу в аптеках, використовуючи кодове слово.
  • У Новій Зеландії готелі пропонують безкоштовне проживання, аби ті, хто відчуває себе в небезпеці, мали куди піти з дому. Н
  • а таку ж практику, як у Новій Зеландії, погодилися й деякі мережі готелів у Великій Британії.
  • У Варшаві створили «магазин косметики», куди можна повідомити про домашнє насильство. На сайті «Rumianki i bratki» у вигляді замовлення можна повідомити про випадки насильства.

На цю ситуацію зреагувала й Україна. Так, в МВС України стверджують, що звернень про домашнє насильство у зв’язку з карантином немає. До карантину – у період з 1 до 11 березня – до поліції в середньому за добу надходило 1600 звернень про домашнє насильство, а за карантину – 1500. МВС це пояснюють тим, що перебування разом із кривдником в одному приміщенні не завжди дає можливість викликати допомогу. Для розв’язання цієї проблеми МВС запустило чат-бот @police_helpbot в Telegram. Він може допомогти викликати поліцію та швидку; переадресує на спеціалістів, які надають юридичну консультацію онлайн; пояснить, як розпізнати й протидіяти домашньому насильству.

Минулого тижня телеведуча і блогерка із України Регіна Тодоренко, яка переїхала після заміжжя в РФ, опинилася в центрі скандалу. В одному з інтерв’ю колишня ведуча «Орла і решки» запропонувала жертвам домашнього насильства запитати себе, чому їх б’ють. «А що ти зробила для того, щоб він тебе не бив?» – висловилася українка. Ситуація викликала обурення зі сторони суспільства і Регіна принесла офіційне вибачення на своїй сторінці в Інстаграм та присвятила темі домашнього насильства документальне відео в YouTube. Телеведуча пояснила, що, говорячи ті слова, вона й не уявляла наскільки домашнє насильство є серйозною хворобою нашого суспільства.

Загалом, ця ситуація показала, що ніхто із нас не має стояти осторонь цієї «хвороби». Адже ситуація домашнього насильства не замикається тільки на двох людях. Вона є набагато ширшою і кожен із нас до неї має відношення. Це і суспільство, яке продукує гендерну нерівність та перевагу «фізичної сили», це і батьки, які використовують цю ж фізичну силу для виховання дітей, це і близькі та друзі, які закривають очі, мовляв «чужа сім’я – темний ліс», це і прості перехожі, які мовчки спостерігають за лайкою та бійкою «двох закоханих».

Тож ми не повинні бути байдужими у цій ситуації і старатися власними зусиллями та стараннями змінити її на краще. Як саме ми можемо це зробити:

  1. Захищати гендерну рівність та рівні можливості чоловіків та жінок.
  2. Виховувати своїх дітей на цих принципах.
  3. Поширювати інформацію про домашнє насильство та способи захисту від нього (інформація наведена нижче) через свої соціальні мережі, у своїх групах та компаніях. Адже, як показує статистика, практично половина жінок приховує ці випадки у своїй сім’ї, не знаючи як захиститись.
  4. Підписати петицію щодо ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульської конвенції). Детальніша інформація ТУТ.

МВС України розробили конкретний план дій для тих, хто страждає від домашнього насильства. Він складається із трьох етапів:

1.Як діяти, якщо є ризик потрапити в ситуацію домашнього насильства?
  • завчасно сплануйте план втечі з будинку;
  • зробіть копії або фото важливих документів, сховайте їх або передайте родичам, друзям або близьким для вас людям;
  • завчасно підготуйте речі першої необхідності, ліки, документи, дублікати ключів та гроші;
  • зберігайте такі речі в надійному та доступному для вас місці або в людини, якій довіряєте;
  • домовтесь із сусідами, друзями або близькими людьми щодо сигналів про перебування в небезпеці, щоб вони знали, коли ви потребуєте допомоги, а також щодо вашого тимчасового місця перебування;
  • якщо ви маєте дітей, важливо навчити їх, як правильно діяти в таких ситуаціях, до кого звертатися, як захистити себе.
2.Якщо ситуація критична:
  • уникайте приміщень, де є гострі та небезпечні предмети;
  • за можливості перебувайте в приміщенні, звідки легко піти, тримайтеся ближче до виходу;
  • зніміть із шиї будь-які аксесуари або прикраси;
  • подбайте про безпеку дітей та людей похилого віку;
  • намагайтесь уникнути конфлікту, спробуйте залишити приміщення та повідомити 102;
  • подайте сигнал небезпеки сусідам, друзям або близьким людям, якщо не можете викликати 102 особисто.
3.Якщо ви зазнали домашнього насильства:
  • у разі тілесних ушкоджень обов’язково зверніться до медичних закладів та детально повідомте лікаря про ситуацію, що сталася;
  • зафіксуйте всі прояви насильства: фото синців та саден, повідомлення з погрозами, запис телефонних розмов, медичні довідки;
  • зателефонуйте на 102 та повідомте про ситуацію, що сталася;
  • повідомте своїх родичів або близьких людей про ваш стан та подальші наміри;
  • якщо ви потрапили до притулку або знайшли прихисток у знайомих, змініть свої контактні дані (адресу електронної пошти, номер телефону), вимкніть геолокацію в телефоні, ноутбуці, планшеті та не відображайте своє місцезнаходження в соціальних мережах.

Також ми попросили в.о. Начальника відділення зв’язків з громадськістю полку патрульної поліції у місті Кривий Ріг, патрульну поліцейську, яка не один рік працює із темою запобігання домашньому насильству, Юлію Цуркаленко, дати актуальні контакти, куди може звернутися жертва у випадку домашнього насильства:

  • Національна поліція України: 102
  • Гаряча лінія для постраждалих від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, дитячого насильства: 1547
  • Національна «гаряча лінія» із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 (800) 500 335 або 116 123 (з мобільного); Skype: lastrada_ukraine; месенджер ГО «Ла Страда-Україна»; онлайн-звернення на сайті; пошта: info@la-strada.org.ua.
  • Гаряча лінія безоплатної правової допомоги: 0 (800) 213 103
  • Національна дитяча гаряча лінія: 0 (800) 500 225, 116 111 (з мобільного)

І на завершення, рекомендуємо декілька корисних ресурсів та публікацій, які стосуються теми запобігання домашньому насильству:

  • Публікації на нашому сайті про різновиди насильства, як ї розпізнати та що робити у їх випадках:

Фізичне насильство: як розпізнати та допомогти постраждалій?

Сексуальне насильство: як розпізнати та навчитись захищати свої кордони?

Психологічне насильство: як розпізнати та перестати дорікати близькій людині?

Економічне насильство: як його розпізнати та не стати заручницею «золотої клітки»?

  • Ресурс «Розірви коло», який досліджує тему домашнього насильства, щодня публікує потрібну інформацію про взаємостосунки та допомогу:

Розірви коло – інформаційна кампанія

  • Ресурс «Дім (не)безпеки» з корисною інформацією, курсом, уроками протидії насильству та інформаційними відео:

Дім (не)безпеки – Освітній проект з протидії насильству

*Стаття опублікована в межах проекту “Жіноча сторона карантину”, що реалізується у партнерстві з Громадським радіо та за підтримки Уряду Канади в рамках проекту «Голос жінок і лідерство – Україна», що впроваджується «Українським Жіночим Фондом» Український Жіночий Фонд / Ukrainian Women’s Fund. Відповідальність за зміст інформації несе ВЖЄО «Проект Кешер». Інформація, що представлена у публікації, не завжди відображає погляди Уряду Канади в УЖФ.

Долучайтеся!

Бажаєте допомогти Кешеру, зробити соціально-корисну справу або знайти нових друзів і однодумців?

Зробити благодійний внесок