«Ми діти всіх тих героїв і розповідей, якими сповнена Тора.
Виходить, що у нас є цілий Всесвіт, і ми розуміємо, що за нашими плечима є крила!»
Дана Пулвер
З чого має розпочинатися вивчення Тори і що таке «читати Тору поза її межами»? Якими Тора показує жінок і чому ми не правильно розуміємо текст «Ешет Хаїль»? Якою головною характеристикою повинна володіти єврейська жінка-лідерка і до чого прагнути? Про це та про багато іншого ми розпитали спеціалістку неформальної єврейської освіти, одну із тренерок наших лідерських семінарів Дану Пулвер в межах нашої нової рубрики «Інтерв’ю з експерткою».
Дана Пулвер – єврейська освітянка і екзегістка. Захопившись багатим світом єврейської спадщини ще в дитинстві в Києві, після репатріації вона продовжила поглиблюватися у вивчення єврейських текстів в жіночій єшиві і в університетській програмі «Хавруту». Дана отримала ступінь магістрки з дисципліни когнітивних наук, а зараз освоює молекулярну біологію. Інтерес Дано до єврейського фемінізму проявляється, зокрема, в її мідрашах, включених до книги «Діршуні», і в статтях, опублікованих на різних веб-сайтах та у журналах.
Дана пише і розробляє матеріали курсів і викладає єврейські тексти. Дана створила навчальну програму «Жінка і її юдаїзм» для інституту Штейнзальца, розробила курс «Образи в Танаху і в літературі мудреців» для Єврейського університету, курс «Танах в Мистецтві» для Джойнта та «Громадянство і юдаїзм» для освітнього інституту Гешер. Дана Пулвер є тренеркою лідерських семінарів Проекту Кешер програми «Жіноче єврейське лідерство».
Сьогодні Дана створює музичний проект Талмудичні Балади: поєднання європейської стародавньої музики з розповідями із Талмуду. Таким чином, вона запрошує всіх бажаючих увійти в чарівний ліс Талмуду.
Про власний шлях: «Мій шлях до Тори і юдаїзму розпочався в сім’ї, в глибокому дитинстві»
– З чого розпочався Ваш шлях до вивчення Тори і юдаїзму?
– Мій шлях до Тори і юдаїзму розпочався в сім’ї, в глибокому дитинстві. У моїй родині був нестандартний підхід до виховання дітей, і тато, коли ми були ще зовсім маленькими, розповідав біблійні оповіді про Потоп, про Адама і Єву в Райському саду і так далі. Він сам прийшов до Тори (саме до юдаїзму) своїм шляхом з сім’ї комуністів, і йому було важливо передати це далі, хоча б на теоретичному рівні. А вже, коли розпочалася перебудова, до цього додався більш практичний рівень зацікавленістю заповідями та більш серйозного вивчення. У нас вдома проходили заняття і приїжджали лектори з-за кордону.
– Чи складно далося Вам це рішення?
– Це було дуже непросто, спочатку займало по декілька годин на день. Але потім це дало мені надзвичайний поштовх, коли я переїхала до Ізраїлю і пішла в релігійну школу. Я відразу, наче розуміла що і до чого. І з тих пір це мій самостійний вибір і моя закоханість в єврейські тексти.
Про вивчення Тори: «Вивчення Тори дає нам все»
– Що нам дає вивчення Тори?
– Вивчення Тори дає нам все. Це і розуміння себе, і розуміння інших, і розуміння світу, як він влаштований, як працює, що таке наш народ, наша спадщина, звідки ми вийшли. Це створює нам Всесвіт, будучи частиною якого ми можемо злетіти.
– Які б Ви дали для наших активісток і читачів три поради для вивчення єврейських текстів?
– Перша порада – читайте тексти роздільно. Якщо Ви хочете вивчити Тору – читайте Тору, якщо Ви хочете вивчити Раші – читайте Раші. Не варто читати Раші для того, щоб зрозуміти Тору. Це різні тексти … І навіть, якщо ми читаємо всі ці тексти разом, потрібно розуміти, що вони різні і вміти їх розрізняти і, таким чином, їх краса буде проявлятися ще більше.
Друга порада – читайте тексти поза їх межами. Якісь розумні дядьки монахи в Середні століття сказали – перша глава починається тут, а закінчується тут, друга тут і тут, і так далі … Це їхні особисті заморочки! Ви можете читати з тими межами, які Ви будете встановлювати. Тому, що Тора і Танах написані без кордонів, єдина їхня межа – це межа самих книг. Коли ми читаємо і закінчуємо не в кінці першого розділу, а в середині четвертого, то починаємо сприймати історію по-іншому. Ця порада не вимагає особливих зусиль, але спробуйте усвідомлено збивати кордони, шукати інші можливі межі і інші можливі обрамлення розповіді.
Третя моя порада буде складнішою – вчіть іврит. На івриті тексти звучать зовсім по-іншому. Іноді це можливо перевести і я це дуже люблю – пояснювати, як звучать першоджерела. Іноді ж це невдається, але ніщо не замінить Вашого власного прочитання.
Про жінок в Торі: «У Торі присутні найрізноманітніші архетипи, що таке жіночність, і кожен з них прекрасний сам по собі»
– Якими Тора показує жінок?
– Нам буде показана прекрасна жінка, яка сидить вдома і займається дітьми, а поруч з нею буде войовниця, яка йде і вбиває ворожого начальника. Буде жінка, яка любить, і жінка, яка пише, жінка, яка шукає, і жінка, яка рятує свою сім’ю. Тобто в Торі присутні найрізноманітніші архетипи, що таке жіночність, і кожен з них прекрасний сам по собі.
– Яка Ваша улюблена героїня Тори і чому?
– Оскільки в Торі немає одного образу жінки, мені складно сказати, хто моя улюблена героїня. Я люблю багатьох із них і кожну за якийсь свій аспект. І вибрати між Міхаль – єдина жінка, про яку написано, що вона когось любить, і Ханою – яка шукає наповненість, у мене точно не вийде.
Але все-таки тут я озвучу і виділю одну героїню. Це героїня безіменна, яку ми прославляємо кожен Шаббатній вечір – це Дружина Доблесна, Ешет Хаїль, про яку співається гімн (остання глава книги Мішлей). Цей гімн – це приклад того, як класичний текст, дуже всім звичний, неправильно зрозумітий.
– Чому Ви вважаєте, що образ Ешет Хаїль неправильно сприйнятий?
– Тому, що, зазвичай, вона представляється, як доблесна дружина, яка працює по ночах, всіх годує і всіх одягає. Але якщо вчитатися в текст на івриті, то ми побачимо надзвичайну войовничість, і це більше впадає в очі, ніж те, яка вона гарна. «Ешет Хаіль» на івриті і звучить, як «жінка-воїн».
Це ж ми бачимо і в другому реченні – «Сердце мужа её уверенно в ней и добыча не уменьшится» («Серце чоловіка її впевнено в ній і здобич не зменшиться»). На івриті «шалаль» – саме військова здобич.
Також можна розбирати й інші рядки, практично кожен вірш: коли вона «робить шерсть і льон»: на івриті вона «вимагає шерсть і льон»; вона «забажала поле і придбала його»: вона ніби стратегічно запланувала і завоювала це поле; і так далі.
Ми бачимо, як в одному і тому ж тексті дуже красиво, наче з’єднуються два тексти. Один поверхневий, який ми зазвичай сприймаємо – Ешет Хаіль, як дуже мила хороша жінка. Але приховано присутній й інший сенс – жінка-воїн. Наче нам хтось каже: тут немає одного ідеалу, постійно є декілька прочитань, і є більш складні характери і образи.
До речі, Мідраш розповідає, що гімн «Ешет Хаїль» був сказаний Бат-Шевою по відношенню до свого сина царя Соломона, який проспав відкриття Храму через свою дружину – єгипетську царівну. Бат-Шева таким чином хотіла пояснити Соломону, як насправді поводиться доблесна дружина. Справа в тому, що ніхто не насмілювався розбудити царя, і перший день відкриття Храму мало не став глибоким розчаруванням. Баш-Шева зняла туфель і почала будити свого сплячого сина. Ось такий цікавий спосіб будити синів вранці =)
Про Проект Кешер: «Вражає наснага, з якою жінки приходять на заняття»
– Які у Вас враження від роботи в групах Проекту Кешер?
– У групах Проекту Кешер найбільше вражає наснага, з якою жінки приходять на заняття – іскри в очах, жага знань, готовність, відкритість прийняти щось нове, дізнатися щось нове і вписати його в свою систему координат і розуміння світу. Це дивує і це зовсім не щось само собою зрозуміле на пострадянському просторі.
– Які теми на тренінгах цікавлять наших активісток найбільше і викликають дискусії?
– За моїми відчуттями, на тренінгах найбільше цікавлять теми, пов’язані з єврейськими образами. Герої і героїні давнини з Танаху, з Талмуду, їх рішення, дилеми і сумніви. Також дуже цікавлять і викликають дискусії класичні феміністичні теми.
– Єврейська жінка-лідерка – як би Ви її охарактеризували?
– На заняттях Проекту Кешер є такий гарний звичай – дуже часто перше заняття починається не з стандартного знайомства, а жінка каже своє ім’я і якийсь прикметник, що визначає її головну якість. І раптом, через п’ять хвилин такого знайомства, я розумію, що сиджу в одній кімнаті з Вікторією Безстрашною, Світланою Добросердною, а поруч Наталя Розумна … І стає зрозуміло, що, по-перше, ми чудова група, тому, що у кожної жінки є своя сильна якість, яка виділяє її лідерство, проголошує його. А, по-друге, стає зрозуміло, що дуже часто якість, яку жінки озвучують – це не те, що їм притаманне найбільш яскраво, а те, що вони хочуть в собі розвинути, щоб стати лідерками. Цілком можливо, що Вікторія Безстрашна насправді дуже соромиться і їй непросто говорити в групі. Але вона чітко розуміє, що її лідерство буде проявлятися через її безстрашність, тобто, коли вона пересилить щось придбане або вроджене, що її супроводжує вже багато років. І це дуже схоже на модель лідерства, яку ми бачимо в Торі, коли герой повинен подолати матерію, перемогти те, що йому задано природою, наче перерости себе. І Яаків, який розпочинає своє життя, тримаючись за п’яту свого брата і намагаючись його всіляко обійти в їх дитячих забавах,а потім вже і в більш в дорослому віці, в кінці кінців повинен знайти для себе чесність і прямизну. Це і буде його основними якостями. «Ісраель» стає «Яшар-Ель» – символом прямизни і чесності.
Клікайте на посилання, щоб дізнатися більше про проект “Жіноче єврейське лідерство“