Пам’ятаєте БеШТа з фільму «Довбуш»? Самотній бородатий чоловік купається в річці посеред лісу, бурмоче молитви незрозумілою мовою, а його благословіння й люлька захищають від кулі.
БеШТ – рабі Ісраель бен-Еліезер з Меджибожа, засновник хасидизму, унікальна постать. Ніхто не знає, як він виглядав, але кожен хасид має що про нього розповісти. Цю картинку часто підписують ім’ям БеШТа, а насправді це один із іноземних колег – Бааль-Шем із Лондона.
Так, Бааль Шем Тов – ім’я не тільки рабі Еліезера. Ба більше, це не просто ім’я – це ремесло. І тут йтиметься не про найвідомішого БеШТа, а про його колег.
Що означає БеШТ?
БеШТ – скорочення від Бааль Шем Тов, або ж Володар Доброго Імені.
Яким Ім’ям володів БеШТ та інші бааль-шем-тови (або просто бааль-шеми) й чому воно добре?
Бааль-шем – людина, яка володіє ім’ям Божим, або Тетраграматоном, і через це, як вважалося, вміє та має право використовувати його на благо людей. Ім’я можна писати на амулетах, змінювати порядок літер та оголоски, записувати спеціальними буквами так званої янгольської абетки. Дуже важливе числове значення кожної літери (наприклад, מ – 40).
Але ж у Біблії не одне Боже ім’я! Окрім Тетраграматона, є ще зокрема Я Той, що є, Адонай (Господь), Елогім (Бог), Шаддай (Всемогутній), (згадайте ще). Їх усі також можна використовувати, як і імена небесних і земних янголів та текст Тори. Подивіться лишень на оберіг від Ліліт, матері демонів, що краде і вбиває дітей, псує пологи та жіночу плідність, зваблює чоловіків. Тут є імена янголів і демонів, священні імена, заклинання, цитата з ТаНаХу (Вихід 11:8).
Чим саме займалися бааль-шеми?
Якщо ви подивилися на цей прекрасний амулет і подумали: «Щось пахне магією, а вона ж заборонена в юдаїзмі», матимете цілковиту рацію. Щоб розібратися, чому ремесло бааль-шемів було легальним, нам треба згадати про кабалу – єврейське містичне вчення, що виникло в середньовіччі й популярне донині.
У людей ніколи не зникала потреба впливати на незрозумілі сили всесвіту магічними засобами. Особливо це любили містики, зокрема кабалісти. Оскільки кабала займається спілкуванням із єврейським Богом, використовує єврейські священні тексти і, власне, імена, кабалістичні практики не вважають магією (гебр. кішуф). Їх називають практичною кабалою (гебр. каббала маасіт) і дозволяють. Саме практична кабала, а не магія – ремесло бааль-шемів.
Чого можна досягти за допомогою практичної кабали?
До бааль-шемів зверталися по усе, чого бракує порядному євреєві в повсякденному житті. Можна захистити оселю від демонів, а себе – від вроків. Можна покарати й навіть знищити чаклуна (наприклад, християнського священника). Можна вилікувати чи запобігти фізичній або психічній хворобі. Можна вигнати дибука – душу померлого, що вселилася в живу людину, і повернути його на той світ. Можна завести на той світ душу щойно померлого або навпаки – повернути заблукану душу живої людини. З усіма живими і мертвими душами, небесними і земними янголами можна спілкуватися й домовлятися. Через такий асортимент послуг дослідник Моше Росман вважає бааль-шемів єврейськими шаманами.
Практична кабала: історія успіху?
У XVI столітті Іцхак Лурія із Цфату заснував нову течію кабали, яка була доступна ширшому колу людей і тому стала популярною. На її основі в XVII столітті на території Туреччини виник (лже)-месія Шаббетай Цеві, що мав дуже багато послідовників, зокрема й у Східній Європі.
Паралельно з цим поширювалися письменність і друк. Дешеві невеличкі книжки з практичної кабали виходили кількома накладами в Жовкві на початку XVIII століття. Основи Луріанської кабали проникли в повсякденне життя й популярну культуру.
Дослідник Моше Росман порівнює кабалу в XVII-XVIII століттях із популярною психологією в сучасному світі. Тому саме тоді на бааль-шемів був найвищий попит. У XVIII столітті практична кабала стала настільки поширеною, що люди почали частіше допомагати собі самі й рідше платити фахівцям. Окрім того, світ ставав раціональнішим, і не всі вже вірили в ефективність практичної кабали.
Інноваційні технології
Емпірична наука та раціоналізм трохи зменшили кількість клієнтів бааль-шемів, але зовсім незначно. Бааль-шеми й самі йшли в ногу з часом і простором. Серед методів їхньої «практичної кабали» – і замовляння слов’янськими мовами, і місцеві лікарські і чарівні рослини, і алхімічні панацеї, і п’явки, аналіз сечі та кровопускання, і ліки з аптек. Бааль-шеми XVIII століття більше зосереджувалися на лікуванні хвороб і розв’язанні соціальних конфліктів, ніж на містичних подорожах душ. Вони вчилися в неєврейських чаклунів і професійних лікарів із університетською освітою.
Що скажуть порядні рабини?
Ставлення до бааль-шемів, як і самі бааль-шеми, бувало різне. Хтось був ледь письменним мандрівником, у якого на руках померли кілька клієнтів, а хтось – шанований рабин великої громади. Хтось відкидав саму ідею втручання в Божу волю, а хтось ретельно обирав доброго бааль-шема, уникаючи шахраїв. Проте ніколи практичну кабалу загалом не сприймали як щось шкідливе чи неефективне.
Чому ж це «ремесло» так занепало наприкінці XVIII століття?
У занепаді винен один бааль-шем-тов, який став занадто популярним. У хасидизмі з’явилася постать цадика, який замінив собою бааль-шема, бо так само лікував, захищав від чаклунства й водив душі, куди треба. От ми і повернулися до реба Ісраеля бен-Еліезера з Меджибожа – БеШТа, знаного далеко за межами єврейського світу. Але це вже зовсім інша історія.
Автор статті: Софія Корн, дослідниця юдаїки, викладачка їдишу в Києво-Могилянській академії, перекладачка.
