Телефони

У той час, поки нам здається, що проблема злочинності в Інтернеті вирує десь далеко на Заході та нас не стосується, рівень кіберзлочинів в Україні кожного дня зростає. Особливо це посилилося під час карантину та переходу нашого життя в «онлайн».

А що, власне, ми знаємо про кібербезпеку? Чому жертвами кіберзлочинців стають найчастіше діти? Як ми можемо їх захистити та захиститися самі? Про кібербезпеку та ризики в Інтернеті ми поговорили із радницею з питань безпечного Інтернету Анастасією Дьяковою.

АНАСТАСІЯ ДЬЯКОВА
Радниця з питань безпечного Інтернету при Віце-прем’єр-міністрі – Міністра цифрової трансформації України, засновниця проекту # stop_sexтинг.
Розробила серію навчальних матеріалів, освітніх відео, тренінгів для батьків, вчителів, волонтерів (36 000+ учасників). Відповідальна за розробку і допомогу уряду в реалізації Національної стратегії щодо захисту дітей в цифровому просторі.

Більшість дітей сьогодні, не говорячи вже про дорослих, мають власний гаджет – смартфон або планшет. Якщо для дітей це, насамперед, інструмент для спілкування, розваг та навчання, то для батьків – предмет турботи про безпеку, адже дитина зі смартфоном завжди на зв’язку. І мало хто задумується над тим, що смартфон – це ще й середовище кіберзлочинців, захиститися від яких доволі важко.

З якими ж ризиками зустрічаємось ми чи наші діти, користуючись власним же смартфоном/планшетом/комп’ютером? Анастасія Дьякова зазначає:

«Окрім відомих нам таких ризиків в мережі, як втрата інформації, розкриття персональних даних, втрата грошей – існують основні 3 категорії кіберризиків, від яких ніхто не застрахований:

  1. Контент, який шкодить психіці дитини або дорослого (сцени насильства, екстремістські заклики і поведінка, порнографія, у тому числі дитяча).
  2. Дії з метою приниження, образи, агресивні нападки, переслідування в мережі (кібербулінг).
  3. Дії, коли дитина або дорослий зустрічаються з погрозами і шантажем (це може бути відправка оголених фото чи відео, або ж спілкування з людьми, яке може привести до сексуального насильства, втягування в проституцію і виробництво порнографії тощо)».

Експертка підкреслює, що такі кіберризики є надзвичайно небезпечними, адже тягнуть за собою й психологічні загрози. Наприклад, втрату «Я», інтернет-залежність, зіткнення з недостовірною і нав’язливою інформацією, а також порушення прав людини.

Кібербулінг: як захистити себе та своїх дітей від віртуального насильства?

Із розвитком діджиталізації, кількість кіберзлочинів в Україні з кожним роком зростає. Так, протягом 2018 року працівники Департаменту кіберполіції були залучені до розслідування більше 11 тисяч кримінальних проваджень щодо таких злочинів, як написання та розповсюдження вірусів, зловживання правом доступу до інформації, використання довіреної інформації у власних цілях. Із цією статистикою можна ознайомитись ТУТ.

Як підкреслює Анастасія Дьякова, статистики щодо онлайн-злочинів у вигляді сексуальної експлуатації досі немає:

«Тут немає детальних даних, оскільки Україна лише стає на шлях детального вивчення цього питання з метою криміналізації ряду протиправних дій в мережі».

Варто відзначити, що такий вид кіберзлочинів як сексуальна експлуатація онлайн, особливо посилився під час карантину:

 «Карантин посприяв збільшенню рівня домашнього насильства по всьому світу. Global Initiative зазначив, що внаслідок впливу СOVID-19 збільшилися альтернативні типи експлуатації людей і виросла сексуальна експлуатація дітей онлайн. Через збільшення кількості вразливих груп у злочинців з’явилося більше можливостей для скоєння злочинів. У свою чергу, дані RAINN відзначають, що на 22% збільшилася кількість викликів на міжнародну гарячу лінію від підлітків – 67% звернень стосувалися насильства членами сім’ї. В Україні за період січень-березень 9997 звернень отримала гаряча лінія ГО “Ла Страда-Україна”. Консультаційну допомогу організація надавала в питаннях: насильства, жорстокого поводження з дітьми та їх експлуатації (39,9%), психологічного здоров’я (19,2%), безпеки в Інтернеті (11,8%) та ін. Найбільше звернень було від дівчат – 72%, 28% становили хлопці» – зазначає експертка.

Однією із головних причин збільшення кіберзлочинів під час карантину є те, що діти, як і дорослі, почали проводити більше часу в Інтернеті. Так, наша героїня подкасту на Громадському радіо, що виходить в межах проекту «Жіноча сторона карантину», одинадцятикласниця Олександра розповіла, що практично увесь день проводила за комп’ютером, оскільки, окрім уроків, повинна була додатково готуватись й до здачі ЗНО.

ZOOM не замінить зоровий контакт з учителем — школярка про навчання на карантині

У такій ситуації, коли діти повинні проводити більше часу в Інтернеті (як прогнозують експерти, дистанційне навчання частково збережеться й надалі), важливо вміти захищати дітей від кіберризиків. Із чого варто розпочати батькам?

Анастасія Дьякова розповідає, що найперше, що ми повинні зробити у цьому ключі, – це вести діалог із дитиною. Вона повинна знати, що може звернутися до вас із будь-яким запитанням та отримати пораду і допомогу:

«Важливо порушувати тему сексуального виховання, стосунків і не ігнорувати теми, які турбують дитину. Особливо це стосується її переживань після побаченого в Інтернеті».

Також експертка радить не залишати маленьких дітей наодинці із гаджетами. А для безпеки краще встановити на всі гаджети дитини батьківський контроль або спеціальні додатки, які блокують небажаний контент.

Що стосується соціальних мереж, то тут порада така:

«Не варто реєструвати дітей до 13 років в соціальних мережах».

Варто зазначити, що в Україні для попередження кіберризиків та підвищення рівня безпеки дітей і підлітків в онлайн-просторі, діє освітня платформа #stop_sexтинг, засновницею якої і є Анастасія Дьякова. Ця платформа об’єднує дітей, батьків та вчителів задля протидії сексуальному насильству в Інтернеті. На сайті stop-sexting.in.ua можна знайти відповіді як дітям, так і дорослим, а також повідомити про небажаний контент:

«У соціальних мережах проекту (Instagram / Facebook) ви зможете знайти інтерактивні ігри та вправи за хештегом #stop_sexтинг_вправи, а Бот в Telegram анонімно допоможе підлітку вирішити проблеми, пов’язані із сексуальними онлайн-ризиками» – додає Анастасія.

Також у межах цього проекту створено довідник щодо безпечного Інтернету, у якому містяться поради батькам, враховуючи різний вік дітей (від дошкільного до підліткового включно). Переглянути довідник можна ТУТ.

Світлина від Stop_sexтинг.

Як ми зазначали на початку, ризиків в Інтернеті багато не тільки для дітей, але й для дорослих. Тому дорослим також потрібно вміти захищатись від кіберзлочинців. Щодо цього Анастасія Дьякова дала декілька наступних рекомендацій:

«• Не поширювати особисті дані в мережах (це стосується номера телефону, адреси проживання, паспортних даних).
Не вести онлайн-комунікацію з тим, кого не знаєте в житті.
Не відповідати на повідомлення сумнівного характеру від незнайомців.
Встановлювати надійні паролі і не передавати їх третім особам.
Якщо зустрілися з неправомірною поведінкою користувача, то звернутися до адміністрації соцмережі або сайту для його блокування».

9 головних правил безпеки в Інтернеті

Таким чином, сучасність ставить перед нами нові виклики, один із яких – це протидія кіберзлочинності. Особливо такий виклик став актуальним під час карантину, коли ми всі перейшли в «онлайн». Таке життя онлайн частково збережеться і в майбутньому, тому ми маємо вміти захищати себе на своїх дітей від кіберзлочинців. Використовуйте поради вище та дбайте про кібербезпеку свою та своєї родини.

*Стаття опублікована у межах проекту “Жіноча сторона карантину”, що реалізується у партнерстві з Громадським радіо та за підтримки Уряду Канади в рамках проекту «Голос жінок і лідерство – Україна», що впроваджується «Українським Жіночим Фондом». Відповідальність за зміст інформації несе ВЖЄО «Проект Кешер». Інформація, що представлена у публікації, не завжди відображає погляди Уряду Канади в УЖФ.

Провести захід

Створити групу

Пройти навчання