Почнімо з простого запитання: що ж це таке – українізми і гебраїзми? Це мовні запозичення з однієї мови в іншій. Відтак, українізми – це слова українського походження в інших мовах. Тобто, так би мовити, інші мови запозичили з української певну лексику. Відповідно, гебраїзми – запозичені іншими мовами слова зі староєвреїської мови та/або сучасного івриту. Тут звернімо увагу, що існує кілька класифікацій і назв єврейської/-их мов, але це окрема тема. Також варто наголосити, що мовні запозичення з їдишу не є гебраїзмами, тому що це їдишизми.
Власне староєврейська й іврит мають у порівнянні з іншими мовами менший пласт запозичень, проте вони існують і це логічно, бо мова живе і розвивається. Хоча сучасний іврит взагалі не дуже полюбляє вкраплення інших мов, певні іншомовні запозичення таки присутні, в тому числі й українізми, хоч і в меншій кількості, ніж наша мова містить гебраїзмів.
Академія мови іврит час від часу намагається знайти, придумати, створити гебрейські відповідники іншомовним лексемам і дати їм життя в сучасній єврейській мові. Бувають вдалі відповідники, а бувають такі, що не приживаються в побутовій мові.
Отож, перейдімо до мовних цікавинок. Чому цікавинок? Тому що мало хто знає, що назва однієї тварини українською – це гебраїзм. І це «бегемот»! Ні-ні, далі мова піде не про цього грізного ссавця, але власне про слово «бегемот».
Хто знайомий з івритом легко впізнає закінчення множини іменників жіночого роду «от». А от перша частина слова походить від давнього єврейського слова בהמה («тварина», [behema]).
Яким чином і чому саме форма множини сформувалась для позначення цього чудового звіра мовознавство точно сказати не може. Проте в українську мову цей гебраїзм прийшов вже в такій формі з книги Йова (Танах), в якій йдеться про такого звіра як «бегемот».
Отож як результат маємо в нашій солов’їній оригінальну назву тварини «бегемот», бо у багатьох єврепейських мовах назва цієї тварини «гіпопотам» в різних інтерпретаціях і походить з грецької. Зверну увагу читача, що така форма присутня також і в сучасному івриті в певних джерелах.
Однак саме в класичних словниках перший переклад на позначення бегемота звучить в одному з варіянтів як «нільський кінь» סוס היאור [sus haye’or] – тут власне סוס [sus] «це кінь», а друге слово – танахічна назва річки Ніл. І от, що цікаво в словнику під редакцією доктора Баруха Подольського для позначення тварини «бегемот» значиться івритське слово בהמות [бегемот], що воно зазначено власне саме як слово жіночого роду без вказівки, що то є форма множини.
Тобто, множина від цього слова буде формуватись за правилами закінчення слів, що закінчуються на букви вав і тав. І таким чином можна підсумувати, що це власне повноцінне так би мовити слово, що колись сформувалося саме таким чином і саме в таку форму.
Перейдімо до наступної частини мого опусу, до ймовірного українізму в сучасному івриті – «будка» בּוּדְקֶה [будка]. На сайті академії іврит вказано, що це слово походить з низки слов’янських мов, в тому числі і з української. Спершу воно потрапило в їдиш і з їдишу до івриту. Означає охоронну споруду.
У 2015 році комітет слововживання вирішив, що на часі звернутися до широких громадських кіл з пропозицією, аби знайти альтернативу цьому мовному запозиченню. Одна з пропозицій внесених комітетом стосувалося слова שׁוֹמֵרָה [шомера]. І це слово наразі міститься в словнику на сайті Академії мови іврит практично як синонім нашої «будки». Слово שׁוֹמֵרָה [шомера] застосовувалося ще в давній літературі. Авторитетний словник мовознавця Авраама Евен-Шошан приписує цьому слову значення приміщення для вартового, дозорного або спостерігача
Громадськості було запропоновано проголосувати за запропоновані варіянти альтернативного слова, а також дозволялося надати свої пропозиції. Громадськість відкликнулась, надала низку своїх варіянтів, проте проголосовано було за слово שׁוֹמֵרָה. В цьому батлі наш українізм не мав шансів. Але слово з мови так просто не викинеш і воно все ж присутнє в сучасному івриті.
Вищевказаний комітет таки надав рекомендацію на пленарному засіданні Академії мови іврит щодо слова שׁוֹמֵרָה аби застосовувати його як альтернативу слова «будка» בּוּדְקֶה [будка]. Академія вирішила не баритися з даним питанням і схвалила цю рекомендацію в квітні 2016 року.
Автор: Дан Шакет.