Знайомтеся з нашою програмною директоркою, Тетяною Гецілевич 🌟

Її шлях – це унікальна історія про збереження єврейських традицій, об’єднання громад та розвиток благодійних ініціатив. Від дитячих спогадів про теплі сімейні свята до професійної діяльності, що надихає сотні жінок і молоді, Тетяна поєднує свою любов до єврейської культури з прагненням творити зміни тут і зараз.

Відродження коріння та нові горизонти: моя історія

Я виросла у світській родині, де єврейські культурні традиції були невід’ємною частиною нашого життя. Коли вся сім’я збиралася разом на свята, аромати улюблених єврейських страв наповнювали дім.

Один з найяскравіших спогадів – це мамин Ликех (єврейський медовий пиріг). Ми з чоловіком досі сперечаємося про ідеальний рецепт, але ніхто не готує його так, як моя мама.

Дитиною я завжди з нетерпінням чекала Хануку

Це було особливе свято, адже я, як наймолодша, отримувала багато уваги. А ще – Ханука Гелд. Ці невеликі подарунки допомагали мені зібрати бюджет на презенти для близьких. Любов до дарування подарунків залишилась зі мною на все життя.

Моє коріння простягається з Київської області з боку мами та з Кременчука – з боку батька

Прізвище «Котляревський» відлунює унікальну історію. Два центри: Київ і Кременчук, колись були опорою сіоністського руху. Мої предки зуміли передати ці цінності наступним поколінням.

Один з особливих спогадів пов’язаний з дідусем, Леонідом Митницьким, який у радянські часи випікав мацу у єдиній мацепекарні, яка працювала у радянські часи. Вона знаходилася у синагозі на Подолі. Для мене це не лише частина родинної історії, а й символ стійкості та спадщини.

Після закінчення школи я мріяла переїхати до Ізраїлю

Я була вражена історіями про вплив вихідців з України на становлення Держави Ізраїль. Але завдяки підтримці батька я зрозуміла, що можу робити більше для своєї громади вдома.

У Києві я об’єднувала молодь з різних єврейських спільнот, викладала англійську через призму культурного розмаїття, ділилася натхненними проєктами.

Згодом моя професійна діяльність переросла у тренерство. Записи на мої корпоративні тренінги були на пів року вперед, хоча я не рекламувала свої послуги. Проте з часом я відчула, що моє покликання – розвивати громади та стійкі благодійні ініціативи.

Мій шлях привів мене до Проекту Кешер

Завдяки Владі Недак (виконавчій директорці) та всій команді, я відчула себе на своєму місці.

Моє завдання – об’єднувати різні географічні центри навколо культурного та неформального компонента єврейської спадщини в Україні та світі.

Я народилася у четвер за єврейським календарем, і моя місія – допомагати іншим

Як каже рабин Шмуель Камінецький за єврейською традицією: «Ті, хто народилися у четвер, мають займатися благодійністю, адже це день створення птахів і риб, які завжди знаходять їжу легко».

Сьогодні я з вдячністю дивлюсь на свій шлях – від дівчинки, яка мріяла про Ханука Гелд, до жінки, яка об’єднує громади та будує майбутнє, наповнене цінностями, спадщиною та взаємопідтримкою.