Важливi проєкти
Телефони
Сімхат Тора – це Радість Тори. У цей день ми читаємо заключну частину Тори та знову розпочинаємо її перший розділ.

Благословення та прощення, до яких ми прагнемо у дні спокути та про які просимо Всевишнього, можуть бути досягнуті на Сімхат Тора, у радісному настрої та єднанні з Торою. Радість Тори перевищує будь-яку іншу! Вона залишається назавжди і ніколи не щезає. Навіть коли було зруйновано Храм, радість Тори завжди була з нами.



Центральною подією свята є хакафот, коли євреї беруть сувої Тори, танцюють з ними і співають. Так ми висловлюємо свою любов та повагу до Тори. Найбільше питань виникає саме щодо цієї традиції: чи можуть жінки танцювати з Торою?

Історично склалося, що радість Тори пов’язана з її вивченням. У деяких традиціях вважається, що у постійному вивченні Тори жінки мають опосередкований вплив – через чоловіків та синів. Відповідно до цієї думки, радість жінок від Тори полягає в тому, щоб споглядати, як радіють своїй долі чоловіки та розділяти їхню радість. Таким чином, і радіти разом з Торою у руках жінки не можуть. Натомість жінки можуть споглядати за танцями чоловіків через мехіцот (загорожа між чоловічою та жіночою частиною синагоги).

І на цій тезі закінчується більшість статей про жінок та Сімхат Тора, однак, ми на цьому не закінчуємо!



Ще в далекому 16 столітті жила видатна жінка, яка читала філософські єврейські праці і навіть написала свою власну. Рівка Тиктинер – вчена, перша письменниця на ідиші, поетеса, перекладачка, ребецен, представниця роду рабинів. Вона, спираючись на слова мудреців, захищала та поширювала свої ідеї про виховну місію жінок. Завдяки знанням Тори жінки можуть передавати їх своїм дітям, розпочинати їхнє навчання.

Рівка Тиктинер є авторкою пісні на ідиші, яку жінки виконували під час Сімхат Тора, а саме, коли вони прикрашали сувої Тори. Це пісня у віршованій формі, де містяться хвала Б-гу, подяка за дар Тори, а також описується святкова трапеза, у якій беруть участь і жінки, і чоловіки. Так, ще багато століть тому були видатні жінки, які глибоко вивчали тексти. Чи не означає це, що жінки заслуговують на безпосередню радість від Тори, а не лише на опосередковану?

Жінка тримає сувої Тори так, неначе тримають дитину, а що може бути природнішим? Жінки, яким вдалося отримати можливість потримати Тору, стверджують, що це був найбільш значимий досвід у їхньому житті. Чоловіки ще з дитинства мають нагоду виражати свою відданість до вивчення Тори, натомість далеко не всі жінки, навіть у сучасності, отримують таку можливість вже в дорослому віці. І любов, з якою вони тримають Тору у руках, як вони до неї торкаються зі сльозами на очах, неможливо передати словами.


Перша сторінка книги «Меянекет Рівка» («Годувальниця Рівка»)


Не можна навчати дівчат та жінок любити та шанувати Тору, а потім змушувати їх протягом усього життя стояти осторонь і лише спостерігати за чоловіками. Ця теза логічно підсумовує необхідність безпосередньої участі жінок у святі Сімхат Тора.

Нехай радість та рівність пануватимуть у вашому житті!

Долучайтеся!

Бажаєте допомогти Кешеру, зробити соціально-корисну справу або знайти нових друзів і однодумців?

Зробити благодійний внесок