Феміцид означає умисне вбивство жінок з причини того, що вони є жінками, проте його можна визначити більш широко, включивши до цього поняття будь-яке систематичне та тривале насильство, яке вчиняється над жінками, що в результаті спричиняє вбивство або смерть жінки.
Феміцид у більшості випадків вчиняється партнерами або колишніми партнерами, та пов’язано з триваючим насильством в сім’ї, погрозами або залякуванням, сексуальним насильством або ситуаціями, коли жінки володіють меншою владою або меншими економічними ресурсами, ніж їх партнери чоловіки.
Феміцид – це вбивство жінок за гендерною ознакою. Феміцид також охоплює вчинення жінкою суїциду внаслідок тривалого насильства по відношенню до неї.
При цьому, феміцид означає не лише вбивство жінок чоловіками через те, що вони жінки, але також вказує відповідальність держави за ці вбивства через толерування насильницької поведінки та невиконання державою своїх зобов’язань по забезпеченню безпеки жінок чи невживанні заходів щодо протидії насильству.
Причиною виникнення феміциду є бажання чоловіка домінувати над жінкою, а також здійснювати над нею контроль. Прагнення чоловіка домінувати над жінки може мати місце як у сімейних відносинах, так і у відносинах, які виникають поза межами сім’ї та приватного життя.
До прикладу, відмова жінки виконувати нав’язану гендерну роль у суспільстві. Зокрема, політична діячка активно займається кар’єрою, що викликає спротив у представників чоловічої статі через стереотипні уявлення про роль жінки у суспільстві.
Однією із причин насильства та вбивства жінок може бути залученість до надання секс-послуг, а також до злочинних угрупувань (наркотики, шахрайство тощо).
Тривале домашнє насильство теж виступає однією з причин, яка призводить до вбивства жінок. Так, жінка, яка піддається домашньому насильству протягом тривалого часу, та нездатність держави вжити ефективних заходів щодо її захисту може призвести до вбивства такої жінки.
Існує багато теорій виникнення феміциду. Однією із них є теорія «патріархальна», яка ґрунтується на домінантній поведінці та ролі чоловіка у суспільстві. Насильницька поведінка чоловіка зумовлюється його бажанням зберегти владу, покірність та контроль над жінкою.
Іншим пояснення феміциду є домінування чоловіків у тих чи інших державних та приватних структурах, де є обмежена кількість жінок на керівних посадах. У закладах, де домінують чоловіки, насильство є інструментом, яким чоловіки можуть користуватися, щоб не допустити жінок до керівних посад або підкорити їх і таким чином, щоб зберегти чоловічу владу і контроль.
Основні типи феміциду
Інтимний феміцид
Вбивство, у тому числі тривале насильство, постраждалою від якого стає жінка з боку чоловіка (партнера, співмешканця).
Варто відзначити, що жінки, які вбивають своїх інтимних партнерів-чоловіків, часто діють у порядку самозахисту після тривалого насильства, яке вчиняється по відношенню до них. Дослідження, які проведені в Канаді, показують, що жінка може вчинити вбивство партнера в результаті насильства від чоловіка, тоді як чоловіки вчиняють вбивство жінки через ревнощі, а також через свою владу та бажання показати контроль над жінкою.
Вбивство жінки інтимним партнером спричиняє довгострокові наслідки для дітей, оскільки вони втрачають як матір, так і батька, що зумовлює вірогідність передачі дітей у відповідні дитячі притулки.
Вбивства в ім’я «честі»
У вбивствах, пов’язаних із «честю», дівчину чи жінку вбиває чоловік за фактичне або припущене сексуальне або поведінкове правопорушення, включаючи подружню зраду, статевий акт, вагітність поза межами шлюбу, або навіть за зґвалтування. Часто кривдники бачать цей феміцид як спосіб захисту сімейної репутації, слідування традиціям або неправильне тлумачення релігійних норм.
Ризики, які стають причиною вчинення феміциду
- Безробіття жінок;
- Обіг зброї;
- Погрози вбивством;
- Примушування до статевого акту;
- Залежність від алкоголю та наркотичних засобів;
- Проблеми з психічним здоров’ям;
- Жорстоке поводження із жінкою;
- Гендерна нерівність;
Що говорить українське законодавство про «феміцид»?
Чинне національне законодавство України не виділяє такого поняття як «феміцид» та загалом не містить згадки про нього чи тлумачення його. В Україні не ведеться збір статистичних даних про кількість вбитих жінок з боку чоловіків, в тому числі не з’ясовуються причини, що передували такому вбивству, а також не проводяться дослідження з цієї проблеми. Тому, окремої норми, яка б криміналізувала поняття «феміциду» наразі немає.
Загалом, при розслідуванні вбивства правоохоронними органами таке кримінальне правопорушення, як і будь-яка інше, розслідується у контексті з’ясування фактичних обставин його вчинення. Сюди належить: місце, дата, час, подія цього правопорушення, тощо. Однак, з’ясування «ланцюжка» тих обставин, які передували вчиненню такого вбивства не приділяється належна увага. До прикладу, насильницька поведінка чоловіка по відношенню до жінки не виділяється як окремий фактор, який підлягає враховуванню при розслідуванні відповідного кримінального правопорушення та не становить обтяжуючою обставиною такого діяння.
Тому, насильницька смерть жінок внаслідок вбивства чоловіків не розглядається у розрізі поняття «феміцид».
У зв’язку з тим, що українське законодавство не має визначення поняття «феміцид», а тому окремої норми, яка б криміналізувала поняття «феміциду» немає.
Однак, це не означає, що якщо відсутні статистичні дані про феміцид в Україні та відсутність згадки про нього у законодавстві, то відсутня сама проблема феміциду серед українського суспільства. Для України актуальна проблема гендерно зумовленого насильства, яке має різноманітні прояви та постраждалими від якого переважно є жінки.
Феміцид поняття широке, проте це не лише вбивство, а також систематичне та тривале насильство, наслідком якого є вбивство жінки. На жаль, в Україні кожна третя жінка піддавалася одній із форм насильства, тому існують підстави припускати, що проблема «феміциду» актуальна і для України, як і для багатьох інших держав.
Як зазначалось вище, прямих норм, які б передбачали відповідальність для кривдників за феміцид в Україні немає. Однак, Стамбульська конвенція, яка нещодавно набрала чинності для України, спрямована на боротьбу з насильством щодо жінок та феміцидом.
Так, однією із цілей Конвенції є захист жінок від усіх форм насильства, кримінальне переслідування та ліквідація насильства стосовно жінок і домашнього насильства. У розумінні норм Конвенції насильство, яке вчиняється щодо жінок є насильством за гендерною ознакою, оскільки таке насильство вчиняється щодо жінки через те, що вона є жінкою.
Феміцид є найжорстокішим видом гендерно зумовленого насильства, який вчиняється щодо жінки через те, що вона є жінка, і тому протидія та запобігання феміциду є однією із цілей Стамбульської Конвенції.
Тому на Україну, як на державу-учасницю Конвенції, покладені зобов’язання щодо запровадження комплексного механізму, який був би спрямований на подолання та запобігання феміциду, що може включати: закріплення в законодавстві України терміну «феміцид», здійснення збору даних пов’язаних із цією проблемою, врахування цієї проблеми на етапах розслідування відповідного кримінального правопорушення тощо.
В певній мірі Україна вже запровадила механізми, які сприяють запобіганню феміциду щодо жінок. Це стосується законодавства, яке передбачає відповідальність за ті чи інші форми насильства, які потенційно можуть спричинити насильницьку смерть жінки.
Що стосується інших норм законодавства, які можна було підв’язати під поняття «феміцид», то тут те чи інше кримінальне правопорушення ККУ, яке вчинено чоловіком щодо жінки можна розглядати через призму поняття «феміциду». До прикладу, умисне вбивство (стаття 115 ККУ), доведення до самогубства, нанесення різного ступеня тілесних ушкоджень (ст. ст. 121-126 ККУ), погроза вбивства тощо. У разі, якщо потерпілою від цього правопорушення є жінка, а винним є чоловік, то таки злочин можна розглядати як феміцид.
Таким чином, українське законодавство, попри відсутність окремого терміну «феміцид» та окремого протоколу покарання за таке явище, містить норми у Стамбулькій конвенції, які покладають на Україну обов’язок працювати з цією проблемою, робити її видимою та розробляти механізми щодо ліквідації такого явища.
Матеріал підготована за допомогою Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем”
Список використаної літератури:
Femicide and the Feminist Perspective. Homicide Studies 15(4) 341–362 © 2011 SAGE Publications.
Theories of femicide and their significance for social research.
Making femicide visible.
Femicide. Understanding and addressing violence against women
