Важливi проєкти
Телефони

Жовтень був оголошений Всесвітнім місяцем боротьби проти раку молочної залози – саме це онкозахворювання зустрічається у жінок частіше за все. Але є і хороша новина: рак грудей виліковний. При умові, якщо вчасно почати лікування. А щоб не пропустити початок хвороби, відповідальність та турботу про себе повинна проявляти сама жінка. Що для цього потрібно знати та як звести до мінімуму ризик захворювання на рак молочної залози, ми запитали в онкогінеколога Олександра Попкова. Відповіді читайте у цій статті.

Олександр Попков
Лікар акушер-гінеколог, онкогінеколог, хірург-ендоскопіст
Завідуючий службою акушерства і гінекології медичної мережі «Добробут»

 За статистикою, рак молочної залози (РМЗ) є найпоширенішим онкозахворюванням серед жінок у всьому світі – на нього припадає 16% всіх випадків жіночої онкології. В Україні, за статистикою, кожна 7-8 жінка має проблеми із грудними залозами, проте до лікарів звертається занадто пізно: у кожної 4-тої жінки при першому огляді виявляють захворювання на пізніх стадіях (джерело: moz.gov.ua).

Як бачимо, проблема РМЗ є досить розповсюдженою серед жінок. На це впливає й низка факторів, які збільшують ймовірність виникнення цієї недуги. Так, наш експерт, онкогінеколог Олександр Попков перелічує 12 таких факторів, серед яких є фактори, на які неможливо вплинути та ті, які залежать від кожної із нас:

«Фактори ризику, на які неможливо вплинути:

  • Старіння. Ризик РМЗ збільшується з віком. Так, більшість випадків діагностується після 50 років. Загалом, РМЗ має два «піки» захворюваності, які припадають на вік 40-50 і 60-70 років). Перша група частіше зустрічається у гормонозалежних пухлин і пов’язана з генетичними схильностями.
  • Генетична схильність. Тут йде мова про успадковані зміни (мутації) певних генів, таких як BRCA1 і BRCA2. Жінки, що успадкували ці генетичні зміни, схильні до вищого ризику виникнення раку грудей і яєчників.
  • Історія становлення менструальної функції, вагітностей. Ранні менструації до 12 років і настання менопаузи після 55 років піддають жінок більш тривалому впливу гормонів, підвищуючи їх ризик захворіти на РМЗ. Це пояснюється тим, що кількість років, коли груди отримують гормональні сигнали, а в клітинах можуть накопичитися помилки, збільшується.
  • Щільність тканини молочної залози. У щільній молочній залозі більше сполучної тканини, ніж жирової. Через це пухлину іноді важко побачити на мамограмі. Жінки з щільними грудьми частіше хворіють раком грудей (гірше виявлення таких пухлин).
  • Вже зустрічався випадок раку. Жінки, які перенесли РМЗ, з більшою ймовірністю захворіють на нього вдруге. Деякі незлоякісні захворювання грудей, такі як атипова гіперплазія або лобулярна карцинома in situ, пов’язані з більш високим ризиком розвитку РМЗ.
  • Сімейний анамнез раку грудей або яєчників. Ризик РМЗ у ​​жінки вищий, якщо є мати, сестра або донька (родичка першого ступеню споріднення) або декілька членів сім’ї зі сторони матері чи батька, які хворіли на рак грудей або яєчників. Наявність родича-чоловіка першого ступеня споріднення з раком грудей також підвищує ризик для жінки.
  • Попереднє лікування з використанням променевої терапії. Жінки, яким була проведена променева терапія грудної клітини або грудей (наприклад, для лікування лімфоми Ходжкіна) до 30 років, мають більш високий ризик виникнення РМЗ в більш пізньому віці.

Фактори ризику, на які можна вплинути:

  • Відсутність фізичної активності. Жінки із низькою фізичною активністю мають більш високий ризик виникнення РМЗ.
  • Надмірна вага або ожиріння після менопаузи. У літніх жінок з надмірною вагою або ожирінням ризик захворювання на РМЗ вищий, ніж у жінок з нормальною вагою.
  • Різні види гормональної терапії/підтримки. Деякі форми замісної гормональної терапії (ті, які включають як естроген, так і прогестерон), прийняті під час менопаузи, можуть підвищити ризик виникнення РМЗ, якщо їх приймати більше п’яти років. Деякі оральні контрацептиви (протизаплідні таблетки) також підвищують ймовірний ризик.
  • Історія вагітностей. Перша вагітність після 30 років, відмова від грудного вигодовування, а також переривання вагітності можуть підвищити ризик виникнення РМЗ.
  • Вживання алкоголю. Дослідження показують, що ризик виникнення РМЗ у ​​жінки збільшується зі збільшенням кількості вжитого алкоголю».

Олександр Попков говорить, що на виникнення РМЗ впливає багато факторів. Ми не можемо змінити деякі із них (наприклад, старіння або сімейний анамнез), проте є й такі чинники, які залежать конкретно від кожного із нас. У цьому ключі лікар дає такі рекомендації:

«1.Підтримуйте здорову вагу.
2.Регулярно робіть фізичні вправи.
3.Не вживайте алкоголь і обмежуйте вживання алкогольних напоїв.
4.Якщо ви приймаєте або вам сказали приймати гормональну замісну терапію, оральні контрацептиви (протизаплідні таблетки), запитайте свого лікаря про ризики і з’ясуйте, чи підходить це вам.
5.Якщо можливо, годуйте дітей грудьми.
6.Якщо у вас є сімейна історія РМЗ або успадковані зміни в ваших генах BRCA1 і BRCA2, поговоріть зі своїм лікарем про інші способи зниження ризику».

 Ще один із важливих профілактичних методів – це регулярне щомісячне самообстеження грудей, яке потрібно починати робити з 15 років на 5-6 день від початку менструації (при настанні менопаузи – в один і той же день кожного календарного місяця). Саме воно може допомогти виявити певні новоутворення у молочній залозі:

«Самообстеження грудей (CГ) і клінічне обстеження грудей (КОГ) – недорогі і неінвазивні (без внутрішнього втручання) процедури для регулярного огляду грудей.

Проте докази, що підтверджують ефективність цих двох методів скринінгу, суперечливі. Фактично, більшість експертних груп переглянули свої рекомендації, включивши в них обговорення переваг та обмежень цього методу або більш загальне вивчення самообстеження.

Наприклад, ACOG (Американський коледж акушерства та гінекології) проводить відмінність самообстеження грудей, яке він не рекомендує, від уваги до проблем грудей, яке він підтримує. На відміну від СГ, увага до симптомів у грудях непередбачає рутинного або систематичного самообстеження грудей з метою виявлення РМЗ. Швидше, це налаштування жінки на нормальний зовнішній вигляд і відчуття своїх грудей, щоб вона могла повідомити свого лікаря, якщо вона відчуває такі зміни грудей, як біль, новоутворення, початок виділень з сосків або почервоніння».

Не зважаючи на високі дані статистики захворюваності на РМЗ, про які ми говорили вище, на I стадії рак грудей виліковується у 95% жінок! Тому ще одним незамінним профілактичним пунктом є похід до лікаря та вчасна діагностика.

«У нашій країні консультації проводить лікар-мамолог. За кордоном патологією займаються або діагности, або хірурги. Відвідувати регулярно мамолога, можливо, і не потрібно, але отримати якісну консультацію варто, якщо є скарги або виявлено утворення в молочній залозі», – пояснює Олександр Попков.

Щодо найбільш дієвих методів діагностики, то тут онкогінеколог називає УЗД, мамографію, МРТ та біопсію. Експерт розповідає про переваги та недоліки кожного із них. Так, лікар підкреслює, що такий метод, як УЗД дає нам цінну інформацію про характер і масштаби різноманітних уражень грудей:

«Ультразвук, зазвичай, використовується для клінічного дослідження підозрілого ураження, виявленого при мамографії або фізикальному обстеженні. Як скринінгове дослідження, УЗД обмежена рядом факторів, в першу чергу, неможливістю виявити мікрокальцифікати і низькою специфічністю (34%).

Спочатку ультрасонографія використовувалася в основному, як відносно недорогий і ефективний метод диференціації кістозних утворень молочної залози, що не вимагає відбору проб, від щільних утворень молочної залози, які, зазвичай, досліджувалися за допомогою біопсії; в багатьох випадках результати цих біопсій були доброякісними. Однак в даний час добре відомо, що ультразвукове дослідження також дає цінну інформацію про характер і масштаби твердих новоутворень та інших уражень грудей».

Кращим доступним методом щодо виявлення РМЗ Олександр Попков називає мамографію:

«Якщо у вас є проблема в грудях, наприклад, ущільнення або якщо зона грудей виглядає ненормально на мамограмі, лікарі можуть призначити вам діагностичну мамографію.

Мамографія – це особливий вид рентгенівської візуалізації з низькою дозою, який використовується для створення детальних зображень грудей. Мамографія в даний час є кращим доступним методом для широких мас населення щодо виявлення раку грудей на ранній стадії, коли лікування найефективніше. Мамографія може виявити мікрокальцифікації розміром менше 100 мкм. Вона часто виявляє ураження до того, як вони стануть відчутними при клінічному обстеженні грудей (КОГ), і в середньому за 1-2 роки до того, як будуть виявлені при самообстеженні грудей (СГ). Це дуже поширене дослідження.

Мамографічні обстеження бувають двох видів: скринінгові і діагностичні. Скринінгова мамографія проводиться безсимптомним жінкам. Діагностична мамографія проводиться у жінок з симптомами (наприклад, коли під час самообстеження виявляється ущільнення в грудях або виділення із сосків, або коли під час скринінгової мамографії виявляються відхилення від норми). Це обстеження більш складне, трудомістке і дороге, ніж скринінгова мамографія, і використовується для визначення точного розміру і місця розташування аномалій грудей, а також для візуалізації навколишніх тканин і лімфатичних вузлів».

Серед дієвих методів діагностики, Олександр Попков виділяє й МРТ. Експерт підкреслює, що така діагностика стане особливо корисною для виявлення РМЗ у жінок з грудними імплантами. Вона й допоможе виявити розрив силіконового імпланту.

Також експерт розповідає про такий метод, як біопсія:

«Це тест, який видаляє тканину або рідину з грудей, щоб вивчити їх під мікроскопом і провести додаткові дослідження. Існують різні види біопсії (наприклад, тонкоголкова аспірація, стрижнева біопсія або відкрита біопсія)».

Щодо періодичності проведення такої діагностики, то тут лікар говорить про такі цифри:

«1 раз в 2 роки має проводитись мамографія. Якщо категорія змін змінюється (наприклад, BIRADS 2 на 3), то дослідження може робитися частіше.

УЗД можливо проводити частіше (1 раз на рік), єдина вимога – це правильна методика вибору і біопсія (при необхідності).

Рекомендації Національної комплексної онкологічної мережі (NCCN) (США) по скринінгу МРТ:

  • Щорічний МРТ-скринінг рекомендується родичам першого ступеня споріднення носія BRCA, рекомендується генетичне тестування перед МРТ.
  • Щорічний скринінг МРТ рекомендується жінкам з довічним ризиком 20% або вище, як визначено моделями, які в значній мірі залежать від сімейного анамнезу. Заохочуйте генетичне тестування родичів першого ступеня споріднення. Якщо тестування не проводилося, порекомендуйте МРТ.
  • Щорічне обстеження МРТ рекомендується жінкам у віці 10-30 років, які мають променеву терапію грудної клітини з інших причин».

Як бачимо, планове обстеження у лікаря та, при необхідності, додаткова діагностика є обов’язковими для збереження здоров’я грудей. Проте у ситуації пандемії існує ризик зараження коронавірусом при відвідуванні поліклініки/лікарні. Що тепер робити із плановими візитами? Чи варто їх відкладати на більш безпечний час? Олександр Попков говорить, що перенести плановий візит та обстеження варто тільки тим людям, які перебувають в зоні низького ризику:

«УЗ дослідження і мамографія проводяться в закритому приміщенні, яке забезпечує близький контакт тільки з лікарем або рентген-техніком протягом короткого часу. Ризик заразитися існує лише в момент відвідування більш людних місць (рецепції, каси), де необхідно дотримуватися дистанції і носити маску. Якщо у вас вже було виявлено підозріле новоутворення в молочній залозі, відкладати не варто. Якщо ви перебуваєте в зоні низького ризику – можливо відкласти планові огляди до зниження кількості заражених».

Як бачимо, рак молочної залози – не вирок. При своєчасному зверненні зростають шанси на одужання, тим більше при наявності такої кількості діагностичних методів. Основне, що ви самі можете зробити для збереження здоров’я молочних залоз – це регулярно і вчасно обстежитися та пам’ятати про профілактичні дії та рекомендації, наведені вище!

«Пам’ятайте – збереження здоров’я протягом усього життя знизить ризик розвитку раку і збільшить ваші шанси вижити при раку, якщо він виникне», – підсумовує наш експерт, онкогінеколог Олександр Попков.

Дізнавайтесь додаткові рекомендації щодо збереження здоров’я грудей у нашому онлайн-фотопроєкті “Окрилені рожевою стрічкою. 14 кроків збереження здоров’я грудей”. Посилання ТУТ.

Долучайтеся!

Бажаєте допомогти Кешеру, зробити соціально-корисну справу або знайти нових друзів і однодумців?

Зробити благодійний внесок