Шалом!
Нам усім відомо це слово, і ми одразу подумки переносимось до водночас такого близького і такого непізнаного світу. Можливо, чуємо скрипаля, згадуємо переяславця Шолом Алейхема, відчуваємо смак форшмаку або переносимось на Святу Землю.
Це слово не тільки гебраїзм в українській мові, а й по праву його можна назвати маркером мови іврит і юдаїки в цілому. Український та єврейський народи мають давні, тривалі зв’язки.
Що тоді, як не мовознавство розкриє таємницю культурних зв’язків наших народів?
«Шалом» це привітання, яке дослівно перекладається як «мир» і дана лексема присутня в українській мові в дуже вузькому застосуванні, проте є швидковпізнаваною всіма хто її чує.
«Київський лист»
Давайте перенесемось до середньовічного Києва часів Хазарського каганату і поговоримо про документ «Київський лист». Про цей артефакт відомо далеко не всім, бо за історичними мірками він ще немовлятко, адже був знайдений лише шість десятиліть тому.
Зі зрозумілих причин українські вчені змогли «доторкнутись» до цього історичного документа лишень у 90-х роках XX століття.
Україна є колискою багатьох культур, етносів, мов
І має в своїй історії таємничий період панування хазарів, які мали на теренах наших земель своє державне утворення – Хазарський каганат.
Ймовірно, така держава існувала на наших землях в період між VII ст. та початком XI ст. Що примітно, найвірогідніше можновладна верхівка каганату була юдейського віросповідання.
Тож «Київський лист» побачив науковий світ у 1962 р., коли був знайдений американським юдаїстом Норманом Ґолбом у Бібліотеці Кембріджського університету. До фондів Бібліотеки «Київський лист», мабуть, потрапив у 1896 р., коли инший видатний науковець і рабин Соломон Шехтер привіз низку письмових артефактів із Каїрської генізи.
Про що нам розповідає «Київський лист»?
Щонайменше про те, що це одне з найперших письмових згадувань про Київ. По-друге, що в Х ст.
у Києві існувала єврейська громада.
Даний лист, який був написаний єврейською громадою міста Києва давньоєврейською мовою, закликав сприяти юдеєві Якову бен Ханука в допомозі виплати його боргу, що стався через поруку Якова за свого брата, що, у свою чергу, позичив гроші в інородців.
Брата було вбито розбійниками, гроші поцуплені,
а наш герой потрапив за ґрати, коли настав час виплати боргу, бо на його сплату грошей у Якова було катма.
Єврейська громада протягом року назбирала частину боргу
Задля звільнення Якова під заставу, якщо говорити сучасною мовою, та поручилася за нього.
Якову був вручений даний документ, який ми сьогодні називаємо «Київський лист» і цей мар (пан) Яков, син добрих людей, як було вказано в листі, пішов світом по юдейських громадах в пошуках 40 монет, яких не вистачало для сплати боргу.
Звернімо увагу, що давньоєврейська мова була відома всім освіченим євреям тогочасного світу, тому така блискуча ідея, як написання листа, ймовірно, могла передбачити гепі енд для всіх учасників подій.
Однак, історія не розповідає нам завершення мандрівки
І не розповідає, що сталося з поручителями, проте ми достеменно знаємо, що лист дістався Єгипту і був збережений у Каїрській генізі.
Хтозна, може, Яков бен Ханука з Києва назбирав таки ті 40 монет і був найпершим київським туристом у Єгипті.
Нам би хотілося помріяти і уявити як цей мар із захопленням розповідав про наше славне місто давнім мешканцям Каїру, а потім повернувся до Києва і всі продовжили жити щасливо та довго, більше ніколи не беручи в борг в інородців.
Назва столиці нашої країни існує до сьогодні в мові іврит
Український топонім, слово «Київ» קייב увійшло до, тоді ще, давньоєврейської мови і пішло крокувати світом, поки не потрапило до Каїру.
Тож Київ займає почесне місце українізму в івриті через топонім.
Київський торт
До речі, сьогодні в кондитерському світі Ізраїлю ми можемо знайти один з найвідоміших смаколиків Києва — київський торт.
І що цікаво, це не тільки оригінальний імпорт з Києва, але й трохи з іншою рецептурою вже «ендемічні пундики».
Відтак за сміхутом עוגת קייבסקי «угат кіївскі» ми легко помічаємо слово «київ», як воно було написано ще у «Київському листі».
Київський торт
До речі, сьогодні в кондитерському світі Ізраїлю ми можемо знайти один з найвідоміших смаколиків Києва — київський торт.
І що цікаво, це не тільки оригінальний імпорт з Києва, але й трохи з іншою рецептурою вже «ендемічні пундики».
Відтак за сміхутом עוגת קייבסקי «угат кіївскі» ми легко помічаємо слово «київ», як воно було написано ще у «Київському листі».