Важливi проєкти
Телефони

Часто в стосунках ми не можемо побачити передумови насильства. Як зрозуміти, що надмірна турбота партнера – це не про любов, а про аб’юз? Допомогти з’ясувати, де закінчується межа любові і поваги і починаються нездорові стосунки, ми попросили психотерапевту із США Вікторію Дроб. Експертне пояснення спеціалістки читайте у статті нижче.

Вікторія Дроб
Психотерапевтка, займається приватною практикою «Frame of Mind. Mental Health» (Стан духу. Психічне здоров’я) в Нью-Джерсі, США.
Має 12-річний досвід роботи у сфері психології.
Закінчила Університет Ферлі Дікінсона зі ступенем магістрки в сфері клінічної психології та консультування.
Є ліцензованою професійною консультанткою (LPC), а також сертифікованою консультанткою національної ради (NBCC).

Незалежно від природи ваших взаємин, чи романтичний партнер, член сім’ї, друг, начальник, – соціальні норми визначаються чіткими кордонами. Наші уявлення про допомогу визначаються тим, хто ми самі є і чи відчуваємо або не відчуваємо ми себе комфортно. Необхідно, щоб ваше спілкування чітко визначало межі допустимого в ваших стосунках. Таке спілкування має бути постійним, а не періодичним. У здорових стосунказ партнери поважають один одного і дотримуються меж дозволеного.

Неуважність, зневажання, навмисне нерозуміння – це ознаки хворих і, можливо, насильницьких відносин.

Ознаками порушення кордонів можуть бути:

  • Постійні приниження, особливо на людях.
  • Примус до сексу.
  • Будь-яке фізичне насильство (штовхати/тягти, хапати, обмежувати фізичний рух, плювати, заподіювати тілесні ушкодження).
  • Виражені ревнощі.
  • Ізоляція вас від інших людей емоційними, фізичними або фінансовими засобами.
  • Перевірка і відстеження вашого місцезнаходження і дій, як фізичних, так і цифрових (перевірка вашого телефону, соціальних мереж, відстеження вас або використання камер і пристроїв стеження).
  • Різкі перепади настрою.
  • Контроль поведінки по відношенню до вас.

Жорстоке поводження у стосунках пояснюється потребою в прояві влади і повному контролі над кимось. Люди, схильні до такої поведінки, навряд чи зміняться, тому важливо шукати захисту і допомоги, як тільки ви виявите перші ознаки жорстокого поводження.

Хоча насильство може бути фізичним, існують і інші форми насильства, як і його передумов, які часто спостерігаються у стосунках та можуть завдати значної і тривалої шкоди. Вони часто не помічаються або ігноруються через уявлення про те, що насильство може бути тільки фізичним.

До інших видів насильства, а також до їх передумов можна віднести:
  • Усне та емоційне насильство – включає погрози, образи, залякування, приниження, ізоляцію.
  • Ізоляція – один з перших методів, які кривдник використовує для контролю жертви. Ізоляція людини від її друзів і сім’ї змушує жертву відчувати, що їй нікуди йти і нема до кого звернутися. Ізоляція, як правило не відбувається раптово. Кривдник поступово обмежує доступ до людей, місць і фінансів, мотивуючи свої вчинки спробою зберігати стосунки. Кривдник наполягатиме на тому, що стосунки важливіші за все. Стратегія поступової ізоляції в кінцевому підсумку робить жертву повністю залежною від партнера і нездатною шукати вихід, оскільки особисті зв’язки і фінансові ресурси перекриті. Навіть після того, як людина зможе розірвати стосунки, пов’язані з насильством, наслідки ізоляції можуть бути тривалими, приводячи до тривоги, депресії, страху за свою безпеку і заниженої самооцінки.
  • Знищення самооцінки відбувається через те, що вас часто критикують, кажуть, що ви недостатньо гарні, або змушують сумніватися в своєму світогляді. Ви починаєте звинувачувати себе в жорстокому поводженні вашого партнера і вірити, що ваше скрутне становище – ваша вина, оскільки ви починаєте звикати до постійних принизливих повідомлень, які нав’язує вам ваш кривдник.
  • Сексуальне насильство – будь-яка поведінка, яке змушує або підштовхує вас до сексуальних актів, в яких ви не бажаєте брати участь.
  • Фінансові зловживання – моніторинг і обмеження вашого доступу до фінансів. Обмеження вас в матеріальних засобах. Обмеження доступу до банківських рахунків і до будь-якої інформації про них. Обмеження вашої здатності працювати, використання фінансів і фінансового становища для контролю над вами. Фінансове насильство – це ще один метод вашої ізоляції, який робить вас залежними від кривдника і менш здатними припинити образливі відносини і шукати безпеки та незалежності для себе і своїх дітей.
  • Переслідування – поява кривдника у вас вдома або на роботі без попередження. Відправка вам небажаних повідомлень або подарунків. Пошкодження вашої власності. Відстежування вашого повсякденного життя або використання камер і пристроїв стеження без вашої згоди.
  • Цифрове насильство – тиск або примус до відправки повідомлень, фотографій або відео сексуального характеру. Використання технологій для відстеження ваших переміщень і місця розташування. Тиск або примушення до того, щоб ви повідомляли свої паролі до записів електронної пошти і цифрових носіїв. Відправка вам повідомлень з погрозами або образами. Нав’язування вам, з ким ви можете і не можете спілкуватися. Використання вашого цифрового контенту для шантажу, погроз і помсти за непокору кривдникові.

Коли ви живете в умовах жорстокого поводження, важливо мати план, що забезпечує вашу безпеку і безпеку оточуючих, які перебувають під вашою опікою. Хоча деякі з цих пропозицій можуть здатися очевидними, ви не зможете міркувати ясно і раціонально під час кризи і лиха. Наявність добре розробленого плану безпеки допоможе, коли ви відчуєте страх і пригніченість:

  1. Визначте безпечні зони у вашому домі, бажано з виходами і подалі від зброї. Постарайтеся опинитися якомога ближче до цих місць, якщо виникає сварка або ви відчуваєте якусь загрозу.
  2. Завжди тримайте телефон при собі. Виберіть довірених осіб, до яких ви можете звернутися в надзвичайній ситуації, і введіть їх номери в своєму телефонів для швидкого набору. Це може бути гаряча лінія безпеки і будь-який місцевий притулок.
  3. Розкажіть своїм близьким друзям і сусідам про вашу ситуацію та ваш план безпеки. Розробіть кодові слова або сигнали, щоб вони знали, що вам потрібна їхня допомога. Дайте їм чіткі інструкції, що їм робити, якщо вони отримають від вас такий сигнал. Повідомте їм, з ким їм слід сконтактувати, наприклад, з правоохоронними органами.
  4. Навчіть дітей, коли, як і до кого звертатися в надзвичайній ситуації. Якщо можливо, навчіть їх залишати будинок, коли ситуація стає напруженою. Складіть план, куди вони підуть, і скоординуйте свої дії з ким-небудь, хто забезпечить їх безпеку в цей час. Запропонуйте дітям кодові слова для реалізації вашого плану.
  5. Придумайте декілька вагомих причин для виходу з дому в різний час дня і ночі. Знаходьте доручення, які потрібно виконати, продукти, які потрібно купити, людей, яких потрібно відвідати чи роботу, яка потрібно перевірити.
  6. Практикуйтеся залишати будинок швидко і безпечно, особливо якщо вам, можливо, доведеться піти з дітьми.
  7. Якщо можливо, тримайте все, що може стати зброєю, особливо пістолети або ножі, замкненими або важкодоступними.
  8. Якщо у вас є машина, переконайтеся, що вона завжди заправлена ​​бензином. Паркувальне місце має бути зручним, щоб при необхідності можна було легше втекти.

Ці рекомендації можуть стати корисними не тільки особам, що страждають від насильства, а й їхнім близьким, знайомим. Якщо у вашому оточенні є така людина, поділіться цими рекомендаціями з нею. Можливо, таким чином, ви допоможете обірвати коло насильства в чиїсь сім’ї.

Актуальні номери, які варто повідомити особі, що страждає від домашнього насильства:
→102 — Національна поліція України
→1547 — Урядова лінія з протидії домашньому насильству (працює у тестовому режимі)
→0 800 500 335 (безкоштовний номер для стаціонарного телефона) / 116 123 (безкоштовно з мобільного) — Національна “гаряча” лінія з протидії домашньому насильству
→0 800 500 225 / 116 111 – Національна дитяча гаряча лінія
→0 800 213 100 – Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги

Провести захід

Створити групу

Пройти навчання