«Я впевнена, що ми глобально помиляємося у стилі життя.
Він не має бути споживацьким…»
Кліматичні проблеми, забруднення океанів і повітря, надмірне використання пластику – ці теми стають дедалі актуальнішими. Тому перехід на екологічний спосіб життя є нагальною необхідністю для кожної і кожного із нас. Саме про те, чому не можна стояти осторонь цієї теми та із чого варто почати зміни в способі життя, ми поговорили із засновницею руху Kharkiv Zero Waste Анною Прокаєвою.
АННА ПРОКАЄВА
Екологиня, голова ГО,
засновниця руху Kharkiv Zero Waste
координаторка ZERO WASTE Academy
«Я переконана, що екограмотність так само актуальна, як і медіаграмотність. Для світу і людства наразі існують два великих виклики. Перший – інформаційні війни, пропаганда, коли світоуявлення формується незалежно від людини, повільно і ненав’язливо. І навіть не розумієш, у який момент чужі посили стали твоїми думками. Тут я говорю як професійна журналістка та екологиня. Інший виклик – екологічний. Ми не бачимо загроз довкола, а вони у сповільненій дії. У режимі “сну”. Наслідки із точкових забруднень і втручань в екосистеми перетворилися на неконтрольовані мегапроблеми. Океан викидає на узбережжя Балі тони одноразового пластику. Острови зі сміття… Мікропластик у воді… А що далі?» – підкреслює Анна Прокаєва.
І справді, наслідки нашого впливу на екологію значно більші, ніж нам здається на перший погляд. Ось, наприклад, вражаючі дані про наслідки використання пластику та поліетиленових пакетів:
З огляду на усі ці глобальні наслідки, як підкреслює екоактивістка, ми зобов’язані знати, із чого зроблені продукти та речі, які ми використовуємо у щоденному житті і чи є вони безпечними для природи. Саме цим ми маємо керуватись у щоденному житті:
«Ми зобов’язані знати про вплив нашої життєдіяльності, виробництв, вплив паковання, скидів, викидів, наслідки спалювання вугілля, стерні тощо. Бо це ніхто не контролює, насправді! У певний момент, колись, ми делегували повноваження різним органам, які мають компетенції і відповідальність. Але після кількох десятків років активного споживання у режимі нон-стоп виявилося, що глобально ніхто не контролює процес», – коментує Анна.
У такій ситуації ми повинні самі вивчати екологічні теми та привчати до екограмотності наступне покоління.
З цього, власне, й почався власний шлях Анни Прокаєвої. Екоактивістка розповіла, як перейшла на екологічний спосіб життя та стала засновницею одразу декількох екологічних проєктів:
«Власне таким і був мій шлях – через знання, які я здобувала протягом 11 років у ТВ (я була авторкою та ведучою науково-популярного проекту “Фабрика ідей” на державному телеканалі) до практичної діяльності – початок руху Kharkiv Zero Waste та громадська організація. Це історія від розповідати іншим до діяти, впливати, змінювати. Бо журналіст не втручається у ситуації., він спостерігає і описує.
Мабуть, вирішальним стало знайомство із доповіддю дослідників у 70-х роках, де при першому комп’ютерному моделюванні вчені почали «бити на сполох» – світу загрожує екологічна та енергетична катастрофа за таких умов споживання.
Власне тому я і почала 1,5 роки тому проєкт екохабу (екопростір для управління відходами за принципами «нуль відходів», за концепцію якого я і отримала почесну перемогу на конкурсі Земля жінок у 2019 роуі від Yves Rocher Foundation) та ініціювала просвітницький курс Zero Waste Academy для представників влади, які б не акцентували на сортуванні як першочерговому рішенні, а враховували великий досвід ЄС і в управлінні відходами».
«Починати слід із себе, своїх переконань, думок, врешті і головне – цінностей! А підґрунтям для того мають бути рефлексії. Джерелом таких рефлексій для мене особисто є нова інформація у книгах, фільмах, дискусіях, дослідженнях, людях… Особистість може змінити світогляд!» – говорить Анна Прокаєва.
Екоактивістка радить більше спілкуватися з різними людьми, знайти тих, хто надихатиме та мотивуватиме на зміну споживацького способу життя:
«Треба шукати коло своїх, бо не всі поки розуміють, що купляти у свою торбинку чи тару – це не про забаганки, не спроба бути іншою чи іншим, виділитися чи щось таке. Це не про штучність, а про цінність, турботу про довкілля тут і зараз. Одна відмова від поліетилену – це вже багато. Бо поруч є сотні і тисячі людей, які думають і діють так само. Це формує новий стиль життя. Коли люди думають про наслідки від своїх звичайних буденних дій».
Анна підкреслює, що потрібно починати переходити на екожиття поступово, починаючи з маленьких кроків:
«Не раджу починати з понеділка нове життя. Можна спробувати з маленького та найбільш привабливого – наприклад, бамбукова зубна щітка, яка на відміну від пластикової непереробної, компостується».
Допомогти рухатись далі у цьому ключі можуть й просвітницькі проєкти та онлайн-курси, які є у відкритому доступі:
«Наразі є дуже багато інформації про нуль відходів та управління ТПВ в цілому!. Лише наша організація реалізує два просвітницькі онлайн-проєкти – вищезгаданий навчально-практичний курс Zero Waste Academy за підтримки Посольства Фінляндії та вебінари за підримки Фонду Конрада Аденауера. Долучені найкращі експертки та знавці у сфері управління відходами. Лише слухай, рефлексуй та дій! 🙂 Усі ці вебінари та лекції у відкритому доступі на наших YouTube-каналах.
Ми наразі обговорюємо запуск одного освітнього проєкту для дітей. Тому тим, хто хоче стежити за анонсами, прошу підписатися на нашу сторінку. Також ми створили серію коротких анімованих роликів про управління відходами. До речі, їх створювали ми, дорослі, разом з дітьми» – ділиться Анна Прокаєва.
Також екоактивістка рекомендує тим, хто вирішив перейти на екоспоживання, деякі літературні новинки і бестселери, які навчають побуту zero waste:
«Раджу до обов’язкового читання вже бестселлер Беа Джонсон «Дім – нуль відходів». Тут дуже простою мовою розповідається про побут у стилі zero waste. Захоплююча книга, бо авторка розповідає про своє життя і свій досвід.
Також нещодавно з’явилася книжка про досвід життя без поліетиленових пакетів української блогерки Маріанни Бойко «104 дні без поліетилену».
Хто читає англійською, раджу заглянути на сайт організації Zero Waste Europe. Там можна багато чого прочитати про цілі міста, які живуть за принципом нуль відходів і продукують незначну кількість сміття».
Зрозуміти проблему споживання та змінити своє ставлення до шопінгу допоможе, на думку Анни Прокаєвої, фільм «Реальна ціна моди» про індустрію масмаркету:
«Я вже для себе вирішила, що я розумніша за масмаркет і моя сила воля підпорядкована мені, а не рекламі. Я не купую нового одягу 2, 5 роки. При тому, що раніше я «хворіла» на шопоголізм з його усіма складовими: коли бачила знижку, тремтіли руки, я у напівсвідомому стані купляла по декілька речей неважливо якого розміру, бо переконувала себе, що вшию чи схудну… Одного дня, 2,5 роки тому, я віддала іншим третину свого гардеробу. І більше не купую!
Це звільняє час та думки від дрібниць. Для мене вже давно визначальним є не мода, а стиль. Тому я запросто можу одягтися у дуже давній вінтаж, що мені дарують наші жіночки, яким ми допомагаємо в межах проєкту фудбанка. Наприклад, у мене є плаття, яким 60 та 70 років. Тут навіть не про стиль, я ношу історію на собі.
Ми всі хочемо емоцій, радості. І найпростіший, найдешевший спосіб їх отримати – купляти речі. Але насправді це не спрацьовує у далекоглядній перспективі. Це оманливі відчуття. І хто це робив, розуміє, мабуть про що я – якість життя про більш глибинні переживання. І нас об’єднує прагнення жити якісно. А у забрудненому світі цього не зробити. Не відгородитися від стихії…»
Найбільша наша мотивація, як підкреслює Анна Прокаєва – це бажання того, щоб наше майбутнє покоління жило на екологічно чистій планеті. Саме це і має нас підштовхувати якомога швидше переходити на екологічний стиль життя:
«Тому життя тут і тепер з мінімальним вмістом пластику та усвідомленням у споживанні має стати нормою. Всіх нас об’єднує мотивація – наші діти мають жити на чистій планеті. І ми за це відповідальні саме зараз!»