Уявімо собі, що вам захотілось відправитись у подорож Україною та відвідати цікаві місця, повʼязані з єврейською історією, куди б ви вирушили? У Київ, де ледь не від заснування міста мешкала єврейська громада? Чи у Львів, де наприкінці 16 ст. мешкали євреї та караїми, а головним ремеслом перших була виноторгівля? Чи до значно молодшого, але не менш відомого міста Одеси, де вже за сто років після заснування міста єврейська громада була другою за чисельністю?
Усі ці міста цікаві, та зараз хочемо запропонувати вам відвідати інші, можливо, менш відомі, але з не менш захопливою історією.
І першими типами памʼяток, на які ми радили б звернути увагу, будуть… кладовища. Насправді, на глибоке переконання авторки цієї статті, кладовища страшно цікаві та захопливі. Якщо знати про символізм надгробних плит (мацев) і вміти хоч трішки читати написи, то єврейські кладовища перетворюються на базари, де зусібіч сила-силенна людей розповідає про те, які вони були класні за життя: мудрі, богобоязні, щедрі, віддані й, звісно ж, скромні.
Окрім того, єврейські цвинтарі є взірцями мистецтва епіграфіки, і, подорожуючи колишніми штетлами та містами, де століттями мешкали єврейські громади, можна спостерігати і витончену майстерність, і примітивно-наївні витвори каменотесів.
З-поміж єврейських кладовищ, які вартувало б відвідати, порадимо Новий єврейський цвинтар у Бердичеві. На ньому мацеви мають цікаву форму «чобітка». І ще там знаходиться могила рабі Леві Іцхака, цадика та героя єврейських легенд, у яких він успішно переконує Всевишнього пробачити всі гріхи євреям.
А ще радимо відвідати єврейські цвинтарі в Делятині Івано-Франківської області, у Бродах Львівської області, Сатанові та Меджибожі Хмельницької області, Брацлаві Вінницької області, у Чернівцях, Одесі, та по суті у будь-якому місті, містечку чи селі, що у 19 ст. у російській імперії входили до Межі осілості.
Для кращого розуміння символіки надгробних плит та читання деяких написів радимо прихопити з собою, наприклад, ось цей матеріал про мистецтво та значення єврейських надгробків від проєкту Rohatyn Jewish Heritage.
І раз ми вже згадали про легенди та єврейський фольклор, то не можемо не згадати про джерело Баал Шем Това, він же Бешт, у селі Требухівці Хмельницької області, що в передмісті містечка Меджибожа. Про це джерело переповідав навіть нобелівський лауреат Шмуель Агнон у книзі «Оповідання про Баал Шем Това». Місцеві жителі вам точно розкажуть різні версії легенди про виникнення цього джерела.
Кажуть, хто страждає на розлад шлунка і вип’є води з нього, одразу зцілиться. Перевірите?
А заодно в Меджибожі можете відвідати замок, єврейський цвинтар та могилу Бешта.
Про чудеса, які творили хасидські цадики, відомо чимало. Щось вони розповідали самі, у своїх книгах, щось про них розповідали їхні учні та учні учнів.
Але про одного цадика ви скоріше за все не чули: у Володимирі-Волинському, який серед євреїв називали Людмир, наприкінці 19 ст. народилась та жила Ханна-Рахель Вербермахер, перша та єдина жінка-хасидський цадик. Відома вона ще під іменем «Людмирська діва». Життєпис Хани-Рахель сповнений оповідок та легенд, а її діяльність в цілому настільки незвична та екстраординарна для єврейської жінки у 19 ст., що дослідники та дослідниці досі намагаються відновити реальні факти біографії. Вважається, що Людмирська діва в певний проміжок свого життя переїхала до Палестини, де померла і зараз похована в Єрусалимі на Оливковій горі.
І якщо ви вже опинились на Волині, то завітайте до Острога. Найбільш важливим пунктом для відвідувань буде синагога Магараша. Її історія повʼязує у собі цілі покоління євреїв та неєвреїв. А ще вона є прикладом діяльності фантастичних людей, яких, певно, можна було б зарахувати до 36 праведників, які, за хасидськими уявленнями, тримають світ. Понад 20 років життя на відновлення синагоги Острога поклав Григорій Аршинов, а зараз його справу продовжують діти та однодумці.
У подібних подорожах ви зможете побачити, як історія та долі різних людей і цілих громад поєднуються, переплітаються та простягаються у майбутнє. Звісно, інколи відвідування єврейських памʼяток та цікавих місць може засмутити через занедбаний стан памʼятки, чи сліди людської байдужості, чи ж непрофесійного підходу. Але попри це, запрошуємо побачити красу у цих місцях. А потім відправитись у наступну подорож. І хтозна, хто чи що поведе нас цього разу.
Авторка статті: Надія Уфімцева – історикиня, магістерка юдаїки, дослідниця єврейської книжкової культури, програмна директорка Української асоціації юдаїки, запрошена дослідниця Фордгемського університету (США) 2022-2023, 2023-2024.