Йом га-Шоа – день Катастрофи та героїзму єврейського народу. Цього дня в Ізраїлі вшановують пам’ять шести мільйонів євреїв, які загинули у період Другої світової війни. Це також день вшанування єврейського руху опору тих часів.
Шоа (у перекладі з івриту – катастрофа) — єврейська назва прийнятого у багатьох країнах, зокрема і в Україні, поняття Голокосту.
Цей день встановили та увічнили 27 Нісана за єврейським календарем. Спочатку була пропозиція приурочити день пам’яті до початку повстання у Варшавському гетто (19 квітня 1943 року, 14 нісана). Але так, як ця дата випадає на переддень Песаха, то прийняли рішення перенести пам’ятний день на 27 нісана — шостий день по закінченні Песаха і за 8 днів до Дня незалежності Ізраїлю. Таким чином, близькість цих дат будує символічний ланцюжок від Виходу з рабства (Песах) через спробу тотального знищення євреїв (Голокост, Шоа) до відродження своєї державності (День Незалежності).
Повстання у Варшавському гетто було першим і найбільшим збройним виступом євреїв під час Другої світової війни. Протягом п’яти тижнів захисники гетто чинили героїчний опір переважаючим силам ворога. 16 травня 1943 року командувач німецькими військами Юрген Штроп записав у своєму звіті: «Гетто у Варшаві більше не існує!»
Повстанці не могли сподіватися на перемогу. Та ними керувало бажання помститися німцям, завдати ворогові якомога більших втрат, вони обирали смерть зі зброєю у руках. Повстання у Варшавському гетто надихнуло на збройний виступ в’язнів інших гетто і таборів. 23-річний ватажок повстання у Варшавському гетто Мордехай Анелевич писав: «Головне – здійснилася мрія мого життя: я дожив до того дня, коли євреї в гетто встали на свій захист і повели боротьбу у всій її величі й славі».
Йом ха-Шоа — це день національного трауру в Ізраїлі. Рівно о 10:00 у всьому Ізраїлі звучить жалобна сирена. На дві хвилини зупиняється вся робота та транспорт. Люди завмирають у шанобливому й скорботному мовчанні. У багатьох будинках запалюють поминальні свічки. Мільйони євреїв, які мешкають в Ізраїлі та за його межами, читають цього дня заупокійну молитву «Кадіш».
Давайте і ми зупинимося та згадаємо покоління, які були втрачені.
