Важливi проєкти
Телефони

18 листопада 1910 року 300 суфражисток пройшли демонстрацією до Вестмінстерського палацу в Лондоні, протестуючи проти чергового відкладання законопроекту про жіноче виборче право. Демонстрація була жорстоко розігнана поліцією і увійшла в історію як «Чорна п’ятниця».

«Чорна п’ятниця» за права жінок

Під час передвиборчої кампанії в січні 1910 року прем’єр-міністр і лідер Ліберальної партії Герберт Генрі Асквіт пообіцяв внести законопроект про жіноче виборче право. Йшлося про те, щоб дозволити жінкам середнього класу брати участь в загальнонаціональних виборах. Дія документа поширювалася приблизно на мільйон британок. Закон уже пройшов перше читання, однак його подальше обговорення було відкладено.

В знак протесту 18 листопада близько трьохсот прихильниць «Жіночого соціально-політичного союзу» на чолі з борчинею за жіночі права, суфражисткою Еммелін Панкгерст вирушили до Вестмінстерського палацу, де проходять засідання Британського парламенту. Суфражистки сподівалися передати прем’єр-міністру петицію, проте їх зустріла поліція. Подальші події у будівлі парламенту отримали назву «Чорна п’ятниця». У той день констеблі заарештували більше ста жінок, багато з них отримали травми під час затримання (дві навіть загинули!). Деякі також повідомляли про сексуальні домагання зі сторони поліції і оточуючих чоловіків.

На наступний день газета Daily Mirror вийшла з фотографією суфражистки, яка лежить на землі, побита поліцейськими. Столичний комісар поліції, якого журналісти видання попросили прокоментувати ситуацію, відповів, що та просто втратила свідомість від виснаження. Надалі цей же знімок опублікували газети The Manchester Guardian, Daily Express та інші видання. Хоча журналісти і намагалися уникати будь-якої згадки про насильство щодо суфражистки, до жіночого руху почали ставитися з більшою симпатією.

На час війни британські суфражистки припинили свої акції, однак після її закінчення знову зажадали визнання права голосу. У 1918 році парламент прийняв закон, який відкривав доступ до виборів жінкам, старше тридцяти років, тим, хто є главою сімейства або перебувають у шлюбі з главою сімейства, а також тим, які закінчили університет. У 1928 році жінки Великобританії були повністю зрівняні у виборчих правах з чоловіками.

Джиу-джитсу як метод самозахисту

Цікаво, що «Чорна п’ятниця» стала однією із точок кипіння борчинь за права у Великобританії. Оскільки багато жінок зазнали побоїв та сексуальних домагань, вони вирішили захищатися.

«Жінки почали наклеювати картон на ребра для захисту» – писали суфражистки Руз і Паркінсон.

Багато суфражисток почали відвідувати тренування з бойових мистецтв і вивчали мистецтво джиу-джитсу. Так з’явилось товариство «Охоронець».

Тоді ж з’явилася відома Едіт Гарруд, майстриня джиу-джитсу, яка навчила жінок «розумовому способу самооборони», – пояснює історикиня Емелін Годфрі. Гарруд була однією з перших жінок-інструкторок з бойового мистецтва на Заході.

Ось так жінкам на початку минулого століття потрібно було відвойовувати свої права!

Рекомендуємо до перегляду фільм «Суфражистка» (2015) про легендарний жіночий рух в Великобританії. На чолі цього руху стояли центральні героїні драми “суфражистки” у виконанні кращих акторок Голлівуду – Керрі Малліган, Хелени Бонем Картер і Меріл Стріп.

Провести захід

Створити групу

Пройти навчання