Важливi проєкти
Телефони

Привіт! Мене звуть Влада Недак і це мій блог, де я ділюся своїми думками, спостереженнями, висновками, іноді тонким єврейським гумором і просто жартами. На календарі вже серпень – період активних відпусток і подорожей. А я можу сміливо сказати, що моя головна подорож цього року вже відбулася!

Це не відпустка в теплі країни і навіть не міні поїздки вихідного дня Україною. Це справжній похід у Карпати. Ну і не здивувала, – подумає більшість. Карпати і відпочинок на Західній Україні стали невід’ємною частиною життя більшості моїх друзів як реальних, так і віртуальних. Стрічка Фейсбуку та Інстаграму рясніє постановочними та аматорськими фотографіями з видами гір, туманів, ягід, дощів і навіть корів. І я ніколи не зустрічала підписів до цих публікацій, де би хтось шкодував, що витратив час, сили або гроші на похід. Вагомих причин не робити цього просто не існує, а ось причин для походу, в який вирушила я разом зі своєю групою бізнес школи, було досить і я готова поділитися ними.

Чому ж варто бодай раз у житті відправитися у похід у гори? А ще краще – зробити це зі своїм колективом.

1️⃣ Неймовірні види. У повсякденному житті тобі не відкриваються безкраї далі і горизонти, твоя картинка – це значною мірою певна площина. Чим вище я підіймалася, тим барвистіший краєвид мені відкривався. Особисто мене це і змушує рухатися вперед по життю – краса, яку ти бачиш позаду себе і краса, яка чекає на тебе попереду. Вершини (деякі навіть снігові), які змінюються бурхливою зеленню і квітами біля підніжжя, густі ліси, холодні джерела – все це разом просто заворожує і надовго залишається в пам’яті.

2️⃣ Випробування себе на міцність. Немає кращої можливості перевірити свої сили, ніж відправитися в похід у гори. Мій звичний ритм життя заснований на всіх сучасних благах людства у вигляді мобільних додатків, навігації, (все ще 3G) сім карти, різноманітності магазинів, затишного ліжка, холодильника, гарячої води і електрики. У горах всі знання, які у мене були – це лише ті, що я накопичила.

Хочеш пити? Шукаємо джерело, набираємо воду і очищаємо її. Хочеш їсти? Збираємо дрова, розпалюємо вогнище і готуємо собі їжу (якщо вона сублімована, для неї знадобитися окріп). Хочеш спати? Знімаю важкий рюкзак, який носила весь день, розбиваємо намет, облаштовуємо місце ночівлі (мені пощастило, що в групі були ті, хто робив це не раз). А вранці – ранній підйом до нових вершин. З таким походом ти відчуваєш свої сили і характер, роблячи їх тим самим ще міцнішими. Ти тестуєш свої кордони по максимуму.

3️⃣ Вечірні посиденьки біля багаття. Найбільша романтика починається з настанням сутінок: над тобою небо, густо закутане зірками, перед тобою тріщить багаття, позаду, за спиною – намет, найсмішніші жарти, українські пісні, які звучать особливо мелодійно і міцні напої (які були заборонені за умовами програми). Після важкого дня приходить момент насолоди тим, де ти і ким ти є.

4️⃣ Гори – це тренування, яке є набагато крутішим за спортзал. Підйом вимагає від тебе не просто наявності м’язів або майстерності в якомусь виді спорту. Похід – це, перш за все, витривалість, коли ти встаєш о 2.00 ночі, а о 8.00 ранку вже є відчуття вечора. Тут і спину прокачаєш, і ноги, а ще й схуднеш. Ти відчуваєш кожну клітинку свого тіла, на ранок ти чітко знаєш, що є м’язи, про які навіть не підозрювала раніше. Ось таке тренування формує і зміцнює тіло.

5️⃣ Кажуть, що друг пізнається в біді, а я б сказала інакше: люди пізнаються в горах. Зі мною часто трапляється гостре відчуття того, в які пригоди я можу відправитися з людиною, наскільки можу їй довіритися. Вчитися з власниками великих бізнесів і топ менеджерами найбільш технологічно й естетично облаштованому ВНЗ України – це одна історія, але коли потрібно разом долати невідомий шлях, розподіляти обов’язки, проводити час один з одним цілодобово… Тоді люди знімають титули і виявляють свій істинний характер і якості. Тож коли йдеш в гори пліч-о-пліч, ти проходиш перевірку, результатом якої стають зовсім інші відносини, які прийнято називати «дружбою» і навіть з тими, з ким здавалося, що це неможливо.

6️⃣ Зупинитися в часі. Не здивую нікого, якщо скажу, що мій Google календар щільно розписаний на найближчі 3 місяці. Зустрічі, завдання, події, які повторюються, кілька онлайн дошок з ідеями, паперовий планер – це все тримає мене щодня і щохвилини. Часто мені бракує додаткових годин у добі, щоб не відриватися на сон від книги або продовжувати малювати. Вихідні іноді вводять в ступор, коли заздалегідь не продуманий план, чим займатися. В горах зв’язок є або дуже поганим, або взагалі відсутній. Відчути «свободу» в часі, відчути в себе в моменті – за цим точно варто вирушати в гори.

Я пройшла всі етапи перш ніж відпустити «кнопку» контролю часу: спочатку це лякало, потім я гарячково перевіряла наявність нових повідомлень, пошти або дзвінків і, врешті-решт, я все відпустила, зосередилася на видах, людях поруч, природі і її проявах в звуках, запахах і барвах.

7️⃣ Ти розширюєш свій світогляд і стаєш «залежним» від гір. Я знаю, хто зараз підморгнув мені і схвально кивнув: «Саме так!», тому що неможливо після гір не будувати нові маршрути, знову вибирати одяг, планувати набір речей для походу, посміхатися енергетичним батончикам в супермаркеті і з ностальгією згадувати пройдені кілометри і підкорені вершини. Але погодьтеся, така залежність не має нічого спільного з поганими звичками.

Ходіть в гори виключно через свої мрії і збирайте свої причини, чому туди варто повертатися!

P.S. Я вдячна своїй групі KeMBA-19 за наш склад, маршрут, за наших інструкторів і організаторів. Авторство фото не встановлено поіменно, але належить нашій групі!

Далі буде…

Долучайтеся!

Бажаєте допомогти Кешеру, зробити соціально-корисну справу або знайти нових друзів і однодумців?

Зробити благодійний внесок