У видавництві “Моноліт-bizz” вийшла книжка Таіс Золотковської “Червона сукня моєї тітки”. Це написана вільним віршем історія жінки, яка живе з раком молочної залози. Письменниця називає в книжці її своєю тіткою, але реальний прототип героїні — її старша подруга Аня Сільвер, американська поетеса і професорка англійської літератури, померла у 2018 році. “Під час листування ми обмінювалися книжками. Я відправила їй “Подвиг” Набокова, вона мені надіслала свою збірку віршів. Ми дружили на відстані, — розповідає Таіс Золотковська. — І я розуміла, що це стосунки тут і зараз, адже в Ані була четверта стадія раку молочної залози. Кожен наш лист міг стати останнім, тому мав особливу вагу”. Досвід втрати близької людини схожий у людей, вважає письменниця. Біль втрати притуплюється, а спогади залишаються, і книжка могла б допомогти читачам, які втратили своїх близьких, зосередитися на теплих спогадах, що полегшить біль від втрати, каже Таіс Золотковська.
Аня Сільвер народилася у США, але має українське та швейцарське коріння, а батько її родом з Харкова. Вона викладала в Університеті Мерсера в Джорджії, коли у 2004 році лікарі повідомили їй діагноз. За словами Таіс Золотковської, відчуття цінності часу допомогло Ані Сільвер прийняти рішення не зволікати з давньою мрією — не тільки викладати літературу, а й самій писати. Після оголошення діагнозу Аня Сільвер прожила 14 років, встигнувши стати мамою і письменницею, видавши чотири збірки поезії і постійно підтримуючи співтовариство жінок, хворих на рак. Як поетеса, вона здобула популярність у США і стала стипендіаткою Ґуґґенгайма в 2018 році, а також здобула нагороду “Автор року в Джорджії”.
“Ми познайомилися в інстаграмі у 2015 році й листувалися про все: про поезію, про письменство, про життя, про її хворобу і мої особисті справи, — згадує Таіс Золотковська. — Це було нове і безцінне спілкування”. Того ж року Таіс пройнялася Аниною ідеєю цінності часу і поїхала до США, щоб познайомитися з поетесою. Аня планувала зробити візит у відповідь, але не встигла. “Це було дуже важке літо, у мене померли бабуся і дідусь, я переїхала в новий будинок, а потім ще й Аня пішла з життя. Коли чоловік Ані написав, що ситуація критична, я впала в ступор. Чоловік повіз мене до моря, на пляж. Я зайшла у воду і, просто заціпенівши, стояла. Вона помирає зараз, а я нічого не можу зробити. І в цей момент у мене в голові став спливати текст. Потім я їхала додому в машині й мовчала, весь час чекаючи новин. Пішла гуляти з собакою, щоб розвіятися, слова й далі приходили до мене. Повернулася додому, записала їх, і тієї миті, коли поставила крапку, дізналася, що Ані не стало”.
Восени вона написала про ідею книжки Аниному чоловікові — професорові англійської літератури Ендрю Сільверу. До листа письменниця додала перші ілюстрації. “Мені дуже сподобалася ідея Таіс, і Ані вона теж дуже сподобалася б, — каже чоловік поетеси. — На жаль, я не можу прочитати український текст, але вже люблю цю книжку”. Ендрю хоче перекласти “Червону сукню” на англійську мову і видати у США.
Ілюстрації, за задумом авторки, повинні бути не менш важливі, ніж текст. Їх створення Таіс Золотковська доручила Маргариті Вінклер, з якою раніше працювала над книжкою “Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки”.
“Перша реакція, коли я прочитала текст, — мурашки по спині й мокрі очі, — згадує художниця. — Відразу стали спливати спогади про близьку людину, що теж пішла з життя через рак, коли я була ще зовсім дитиною”. Ілюстраторка постаралася у своїй роботі максимально наблизити читача до героїні книжки: “Я хочу, щоб кожен почувався не випадковим спостерігачем, а другом, який ось-ось може доторкнутися до її плеча, побачити, які сукні висять у неї в шафі, відчути те, що вона відчуває”.
Книжка, що вийшла у письменниці й художниці, більше схожа на арт-бук, ніж на класичну поему чи повість. Навіть у XXI столітті така форма — сміливий експеримент, видати який зважиться не кожен. Але в “Моноліт-bizz” Таіс Золотковській довіряють.
“Якби ідея надійшла від якогось іншого автора, напевне засумнівалися б. Але з Таіс ми вже працювали і знаємо, яка в неї авторська вага, — пояснює директорка видавництва Світлана Азарова. — Проте навіть з Таіс для нас це експеримент”. Видавництво “Моноліт” відоме прикладною та навчальною літературою. У форматі нон-фікшн там працюють уже два роки і видали близько 20 книжок. А художньої літератури випустили лише три найменування. Та з Таіс Золотковською мають намір продовжувати співпрацю. “Попередня наша з нею книжка “Пиши” ідеально потрапляла в нашу “тему”. Це прикладна книжка на актуальну тему, ще й цікаво оформлена. І вона добре продається, що, будьмо чесні, для видавництва дуже важливо. Хочу потішити шанувальників: у 2020 році вийде ще одна книжка про письменство від Таіс — “Писати як дихати”.
Письменниця не сумнівається, що “Червона сукня моєї тітки” знайде свого читача, адже вона показує, як можна зберегти спогади про близьку людину. “Я впевнена, що писати можуть всі, — каже Таіс Золотковська. — Після похорону люди кажуть, що людина робила, якою була. То чому б не записати свої спогади про близьку людину? Наприклад, моя бабуся — що залишається зазвичай онукам від бабусі? Три сукні, пальто і стосик рецептів. І я дуже хотіла б зробити кулінарну книгу, хоча б домашню, за її нотатками. Ми не можемо запобігти смерті. Але ми можемо продовжити пам’ять”.
Національна презентація “Червоної сукні моєї тітки” відбудеться на Львівському форумі видавців (BookForumLviv) 22 вересня 2019 року.
Нагадуємо, що наш проект «Healthy Breasts: проти раку молочної залози» спрямований на популяризацію профілактичних дій щодо ранньої діагностики раку грудей та формування проактивного відношення жінок до свого здоров’я. Адже регулярне обстеження – найкраща профілактика раку молочної залози! Ставтесь відповідально до питань власного здоров’я!