Жінки, щодо яких наші коментатори досі ведуть дискусії та суперечки. Здогадалися про кого йде мова? Правильно, про Рахель і Лею, дочок арамійця Лавана, дружин праотця Якова. Говорячи про них, часто їх історію не розділяють. Ми ж спробуємо це зробити, адже образ кожної жінки є неповторним та цікавим. І сьогодні ми поговоримо про молодшу сестру – Рахель. Якою була наша прамама? Які риси характеру Рахель нас надихають? У чому полягає складність її образу? Шукаємо відповіді нижче.
Божественне провидіння: зустріч Рахель із Яаковом
Рахель є однією з найвідоміших і найбільш цитованих жінок Тори. У Книзі про неї сказано, що вона була «гарного стану та вродлива на вигляд» (Берешит 29:17).
Над життям Рахелі було божественне провидіння. У цьому ми переконуємось після зустрічі дівчини із Яаковом. Так, одного дня Рахель, коли пасла овець свого батька, опинилася в потрібний час в потрібному місці. Яаків, зустрівши праведну Рахель біля колодязя, одразу її полюбив і погодився працювати за неї 7 років на її батька.
«І Яаків полюбив Рахель: Яаків знаходиться на стадії розвитку «оволодіння матерією» (саме для цього його посилають пасти овець Лавана), тому він полюбив Рахель, вона відповідала його рівню розвитку в той момент» – пояснює ізраїльський дослідник іудаїзму Пінхас Полонський
Самовідданість: передача таємних знаків Леї
Наші мудреці кажуть, що перед весіллям Яаков і Рахель домовилися про таємні знаки, за якими Яаків мав впізнати дівчину в їх першу шлюбну ніч. Дізнавшись про те, що батько хоче видати заміж за Яакова не Рахель, а її старшу сестру – Лею, Рахель розповіла їй про ці таємні знаки. Таким чином, вона позбавила сестру від ганьби, а народу Ізраїлю дала 6 синів, народжених Леєю. Коментатори Тори не звинувачують і не підносять жодну з сестер, адже кожна відіграла важливе значення у становленні нашого народу.
Такий вчинок нашої праматері Рахелі мудреці оцінюють, як вчинок справжньої сильної та самовідданої жінки. У мідраші на книгу Ейха, а також в інших місцях написано, що самопожертва Рахелі мала вирішальне значення під час руйнування Храму. Рахелі було обіцяно, що саме завдяки цій заслузі наш народ повернеться з вигнання.
Терпіння: «Зняв (Асаф) Бог ганьбу!»
Відомо, що Рахель довго була безплідною, у той час, як Лея народжувала Яакову дітей. Зрештою, зневірившись, Рахель віддала свою служницю Білгу в наложниці чоловікові; схожий сюжет ми знаходимо і раніше, в історії з Сарою і Агар (Берешит 16: 2-4).
Сини Білги Дан і Нафталі стали першими дітьми в шатрі Рахель, яка також займалася їх вихованням, і стали родоначальниками двох колін Ізраїлю.
Після декількох років зневірянь, Рахель завагітніла і народила сина, назвавши його Йосип, тому що сказала: «Зняв (асаф) Бог ганьбу!» і «Господь дасть (йосеф) мені і другого сина» (Берешит, 30: 23-24).
Другий син, Беньямін, народився у Рахель вже після повернення сім’ї Яакова з Харана в Святу землю, по дорозі з Бет-Елю в Ефрат, недалеко від Бет-Лехема. Під час пологів Рахель померла.
Праведність: життєві обставини і віра у Всевишнього
Як бачимо, доля Рахель була незвичайною, поєднавши в собі успіх і трагедію. Зустріч із Яаковом, ситуація з підміною на весіллі, довгоочікуване весілля, безпліддя і, зрештою, народження синів…
Проходячи труднощі в своєму житті, у Рахелі було два шляхи. Перший – це закритися в собі, ображатися на життя і думати, що Всевишній несправедливий. І другий – це продовжувати вірити у Бога, незважаючи на обставини, і молитися за чудо. Рахель обрала другий шлях, шлях праведності і віри.
Заступництво: молитва та плач Рахелі рятує народ Ізраїлю
Яаків поховав Рахель не в сімейному склепі, а там, де вона померла – біля дороги. Над її могилою спорудили пам’ятний знак з каменів.
У словах мудреців в мідрашах отримала розвиток теза про те, що Рахель – заступниця народу Ізраїлю у вигнанні. Так, у мідраші «Псікта Рабаті» (3, 11б) наводиться діалог між Яаковом і Йосифом, в якому Яаків пояснює синові, з якої причини він не поховав Рахель в сімейній гробниці в Печері праотців, в Хевроні. Згідно з цим текстом, Всевишній не дав Якову поховати Рахель в Печері праотців, оскільки знав, що Храм буде зруйновано і євреї підуть у вигнання. Вигнанці проситимуть праотців, щоб ті молилися за них, але це їм не допоможе. По дорозі вони припадуть до могили Рахелі, і вона попросить Всевишнього про милість і скаже Йому:
«Володар світу, прислухайся до голосу мого плачу і змилуйся над моїми синами».
І Всевишній почує її молитву!
Сьогодні багато хто приїжджає помолитися на гробницю праведної праматері Рахель, і особливо багато прочан і туристів 14 числа єврейського місяця Хешван, в день її відходу з цього світу.
Таким чином, Рахель не тільки отримала чудо від Бога, народивши двох синів, але й змогла стати одною із найвидатніших жінок Тори, нашою праматір’ю. Все завдяки її праведності, терпінню, мудрості та вірі. Отож, надихаємося самовідданістю нашої прамами, пам’ятаючи заповідь «Люби ближнього свого, як самого себе»! Тож змінюймо світ на краще не тільки для себе, але й для своїх близьких!