“Він ввів її в шатро, і стала вона подібною Сарі, матері його”
Раші
А ми продовжуємо рубрику «Жінки Тори» і у цій статті ми поговоримо про Рівку (Ревеку), дочку Бетуеля, сестру Лавана і дружину Іцхака (Брейшит 22:23 24:29, 67). Якою була наша прамама? Які риси характеру Рівки нас надихають? У чому полягає суперечливість її образу? Шукаємо відповіді нижче.
Цікавий факт. На думку коментаторів, саме від Рівки пішла традиція закривати обличчя нареченої перед хупою. Це пов’язано із ситуацією, коли Рівка побачила здалеку фігуру Іцхака і закрила обличчя хустиною.
Доброта Рівки: перша згадка про жінку
Знайомимося ми із Рівкою у відомому сюжеті зустрічі біля колодця (коли Авраам відправляє свого слугу Еліезера шукати жінку для Іцхака) (Берешит 24). І відразу, із першого знайомства, наша прамама показує свою милість та доброту, напоївши водою незнайомця та усіх його верблюдів.
Саме завдяки цим рисам дівчини, Еліезер зрозумів, що вона гідна стати нареченою Іцхака. (Берешит, 24: 10-22).
Праведність: з приходом Рівки чудеса відновились
У минулій статті ми говорили про праведність Сари, завдяки якій вона була нагороджена трьома чудами. Після смерті жінки ці чуда пропали.
Так ось, коли Іцхак привів Рівку у намет Сари, чудеса з’явилися знову. Це ж випливає і з коментаря Раші: “Він ввів її в шптро, і стала вона подібною Сарі, матері його … Адже поки Сара жила, свічка горіла (в наметі) від одного суботнього вечора до іншого, і благословення було на тісті, і хмара стояла над шатром. Коли ж вона померла, все це пропало, а з приходом Рівки з’явилося знову“.
Цей факт доводить праведність Рівки, яку, як і Сару, Всевишній нагородив такими чудесами.
Суперечливість образу: “два народи в утробі твоїй”
Мідраш характеризує Рівку як розумну, добру, чуйну, але разом із тим практичну, загадкову і лукаву натуру. Адже народилася та виховувалась вона у неправедній сім’ї. Незвичайність нашої прамами Рівки, її здатність брати на себе відповідальність в найважчих, непередбачуваних ситуаціях видно вже на самому початку її життя.
Багатьох бентежить і її біологічний вік – 3 роки. Адже Гіл на івриті – вік – це розкриття частини потенціалу, відпущеного людині, його духовна сходинка. Три роки у євреїв – це початок навчання, початок життєвих звершень. А значить Рівка була відкрита до духовного зростання та вдосконалення.
Суперечливість образу Рівки розкривається й через її дітей – Яакова і Есава. Їх народження уособлює тему протиріччя Добра і Зла, Небесного і Земного, Духовного і Матеріального. Так, на питання Рівки “Навіщо тоді я?“, тобто який сенс має її життя, відповідь Всевишнього була: “Два народи в утробі твоїй“. Це прояснило ситуацію – відтепер русло історичного процесу буде протікати між двох полюсів – полюсом Яакова і полюсом Есава.
Мудрість: вона побачила нещирість Есави
Не дивлячись на ці протиріччя, Рівка довела свою мудрість, опікуючись над Яаковом. І життєвий досвід їй у цьому допоміг. Вирісши серед ошуканців, вона бачила нещирість Есава. Бачила вона і те, що Яаків – людина нехитра, «сидить в наметах», тобто повністю присвятив себе вивченню Тори. У розділі «Толдот» книги Береш нам повідомляється, що “Іцхак полюбив Есава, тому що він ловив його своїми устами, а Рівка любила Яакова” (Берешит, 25:28).
Так, у ситуації, коли Іцхак, який майже осліп, мав благословити Есава, Рівка, завдяки кмітливості, відправила на це благословення Яакова: “Нехай дасть тобі Всевишній від роси небесної і лою земного … служитимуть тобі народи і поклоняться тобі нації …” (Береш, 27: 28-29).
Довела вона й свою мудрість, коли хитрістю спасла Яакова від гніву Есава, відправивши його в Ханаан.
Духовне зростання: Рівка – Княгиня Духу
Десять років Рівка виховувалася в праведній родині Авраама, в 13 років стала під хупу з Іцхаком, плюс десять років сімейного життя дають нам, в результаті, безсумнівну Княгиню Духа, гідну стати прамамою єврейського народу нарівні з Іцхаком. Здатність Рифки піднятися над природним, її перемога над собою – це тільки початок тієї боротьби, що належить її нащадкам – євреям у всіх поколіннях. Успішність її підйому дає можливість досягти успіху всім тим, кого в кінцевому підсумку назвуть «ам Ісраель». Отож, надихаємося мудрістю нашої прамами, зростаймо духовно та змінюймо світ на краще!