“Наукового підтвердження прямого впливу антиперспірантів на розвиток раку підтверджено не було”
Наталія Сіліна, гінеколог-ендокринолог, експертка проекту “Правда про жіноче здоров’я“

Щоденне використання антиперспіранту стало такою ж обов’язковою справою, як і чищення зубів чи вмивання обличчя. Та останнім часом інтернет-ресурси просто переповнені інформацією про шкідливість такого засобу! Більше того – поширюється інформація про те, що антиперспіранти здатні викликати рак! Що із цього правда, а що міф? Якій інформації довіряти? Ми запитались про це нашу експертку проекту «Правда про жіноче здоров’я», засновницю Dr.Silina Школа жіночого здоров’я, гінекологиню-ендокринологиню Наталію Сіліну.

Цікаві факти. Єгиптяни й давні греки використовували ароматичні масла. У Франції аристократи прикріпляли вологу губку, змочену в парфуми. Подекуди навіть продавалися спеціальні прокладки з пряними травами та парфумами, які ставилися під пахви. І лише в кінці ХІХ століття в США винайшли традиційні для нас дезодоранти та антиперспіранти.

Почнемо із загальної інформації, яку корисно знати кожній жінці. Більшість сучасних дезодорантів-антиперспірантів працюють за принципом блокування потових залоз, яких на тілі людини є близько 2.5 млн. Вони всі відповідають за процес терморегуляції організму, а також допомагають виводити зі шкіри токсини, продукти розпаду та лікарські засоби. Саме ці залози відповідають і за специфічний запах тіла. Із таким «блокуючим ефектом» пов’язують багато пересторог у користуванні антиперспірантами.

До речі, піт сам по собі практично без запаху. Запах з’являється тільки під час виділення поту на епідерміс (шкіру). Справа в тому, що піт розм’якшує кератин — білок, на який багатий верхній роговий шар шкіри. В такому стані кератин слугує прекрасним живильним середовищем для розмноження бактерій. Неприємний запах якраз виникає через продукти життєдіяльності цих мікроорганізмів.

І так, ми підійшли до найцікавішого – чи справді наші незмінні «помічники» збільшують ризик захворювання на рак. Наталія Сіліна зазначила, що вірогідність впливу застосування антиперспірантів або дезодорантів на розвиток онкологічних захворювань, пов’язана з тим, що існує можливість всмоктування через шкіру деяких хімічних речовин, що містяться у дезодоранті, до кров’яного русла та ймовірний їх канцерогенний вплив. Однак спеціалістка заспокоює:

– Наукового підтвердження прямого впливу антиперспірантів на розвиток раку підтверджено не було. Дослідження щодо взаємозв’язку між ризиком розвитку раку молочної залози та використанням дезодорантів/антіперсперантів були проведені в Іраку та США. Але у висновку вказано, що необхідно провести більш масштабне епідеміологічне світове дослідження.

Деякі спеціалісти зазначають, що особливо шкідливими є антиперспіранти, які містять у своєму складі алюміній. Наталія стосовно цього зазначає:

– Застосування дезодорантів, які містять алюміній,особливо для жінок, дійсно небажане, але лише перед проведенням мамографії, тому що частки алюмінію можуть засвічувати знімок та заважати його описувати фахівцям (онкологам, мамологам). Іде багато розмов ще про те, що жінки, які проходять променеву терапію раку молочної залози, частіше мають місцеві запалення шкіри завдяки використанню антиперспірантів. Але це також не було доведено.

Висновок: зв’язок виникнення раку через вплив антиперспірантів не встановлений та потребує подальших глобальних досліджень.

Сучасний ринок пропонує багато альтернатив традиційним антиперспірантам. Наприклад, антиперспіранти, які також містять алюміній, але він з природних мінеральних сполук. Стосовно цього Наталія Сіліна підкреслила:

– У порівнянні з антиперспірантами, більш ефективними та безпечнішими визнані дезодоранти з природних мінеральних сполук, що містять натуральні солі алюмінію. В антиперспірантах містяться синтетичні солі, що мають не тільки меншу ефективність, проте інколи є й токсичні домішки, які матимуть опосередковано негативний вплив.

Також популярністю користуються й еко-дезодоранти, мовляв в них використані лише екологічні продукти (яблучний оцет, гашена сода, ефірні олії). Проте спеціалістка зазначає, що із такими компонентами потрібно бути обережно, адже вони можуть викликати алергію.

Щодо ефективності еко-дезодорантів, то зі слів Наталії, вони менш ефективні і тому потребують частішого застосування.

Висновок: бути обережними із еко-засобами, звертати увагу на їх складники і у разі їх використання, бути готовими до слабкого потозахисного ефекту.

Звичайно, що відмовитись від антиперспірантів взагалі неможливо, та й не потрібно. Проте ми можемо «перестрахуватись» від їх шкідливого впливу (хоча він ще не доведений). Для цього потрібно вміти користуватись ними правильно. Так, Наталія наголошує:

– Застосування антиперспіранту/дезодоранту щоденно раз на добу та рідше,виключно при спекотній погоді, – варіант норми.

Та в будь-якому разі потрібно передусім оцінити об’єктивно ступінь виділень. Якщо ж у Вас надмірне потовиділення, у такому разі лікарка зазначила про необхідність звернення до спеціаліста:

– Якщо є потреба у декількох повторювань антиперспіранту на добу , –це надмірне потовиділення та воно потребує консультації не тільки дерматолога, а ендокринолога у першу чергу, а також перевірки стану роботи щитоподібної залози та наднирників.

Як бачимо, вплив антиперспірантів на розвиток онкозахворювань не доведений. У будь-якому разі старайтесь віддавати перевагу засобам, які не містять у своєму складі алюміній, дотримуйтесь правил користування ними, обов’язково змивайте їх на ніч та слідкуйте за станом своєї шкіри і здоров’я. А ми продовжуємо руйнувати міфи про здоров’я й далі! Приєднуйтесь до нас та дізнавайтесь всю правду про власне жіноче здоров’я!