Переддень свята Рош га-Шана – це важливий день покаяння.

У новий рік потрібно входити оновленими, духовно чистими та умиротвореними. А для цього мусимо просити прощення в Бога та шукати його благословення. Хтось навіть звертається до святих по заступництво та покровительство. 

Саме тому хасиди – послідовники ребе Нахмана з Брацлава – приїжджають відвідати його могилу в Умані на Рош га-Шана. Вони просять його заступництва у такі важливі дні. Сам ребе Нахман наказував відвідувати місце його вічного спочину на єврейський новий рік і отримати пом’якшення «суворих небесних законів». 

За життя це був освічений чоловік, що постійно вивчав святі книги.

Виховуючись в домі свого прадіда Бешта (Ізраель Баал Шем Тов) та слухаючи нескінченні хасидські мудрості та перекази, він сформувався глибокою, духовною людиною. На початку 19 ст. він навіть здійснив подорож-паломництво на Святу Землю, де відвідав могили відомих кабалістів. Так як сам ребе Нахман лише в усній формі передавав своє вчення учням, збереглися записи тільки про нього самого і про його філософію. Найвідомішим послідовником, що описував його діяння, був ребе Натан. Він старанно записував повчання свого учителя протягом останніх років життя. 

З переказів та спогадів ми й дізнаємося про одне з передсмтерних бажань ребе Нахмана – бути похованим саме в Умані – «Я буду втішати невинні душі вбитих гайдамаками євреїв». 

Про які душі йде мова?

Ребе Нахман має на увазі жорстокі вбивства уманських євреїв 1768 року після завоювання міста гайдамаками, що увійшли в історію під назвою «уманська різанина». Гайдамацькі повстанські загони під керівництвом Максима Залізняка та Івана Ґонти 1976 року захопили Умань, яке захищало військо київського воєводи Салезія Потоцького. Вважається, що в «уманській різанині» загинуло понад 12 тис. людей, більшість з яких – євреї. Саме оберігати та втішати душі цих невинно вбитих і замучених, серед яких були діти, вагітні жінки, старенькі люди, важкохворі – вирішив ребе Нахман.

На жаль, до сьогодні про «уманську різанину» не прийнято писати в підручниках, робити глибокі серйозні дослідження або ж говорити в публічному просторі. Ця страшна подія замовчується чи вважається недостатньо важливою для обговорення. Ми поки мало говоримо про важкі і болючі моменти двох близьких народів – українців та євреїв. Мало згадуємо про складні випадки взаємної ворожнечі. Але сьогодні, в час Рош га-Шана, пропонуємо на хвильку згадати цих невинних жертв і тихо в душі покаятися.