Для того, хто знає українську, але не знає івриту, назва 9 ава – “тиша бе-ав” – ніби ключик до сенсу. Cлово “тиш’а́”, що означає “дев’ять”, на письмі дуже схоже на українське “тиша”.
9 ава – день жалоби й посту, і він справді підкреслено тихий: наприклад, в Ізраїлі вже напередодні зачиняють усі театри, кіно, концертні зали. Серед приписів – заборона на читання Тори, бо це приносить радість: замість неї читають сувій “Ейха”, в українській традиції відомий також як “Плач Єремії”.
“Ейха” звучить криком відчаю. Відчаю численних свідків того, як було зруйновано Перший храм. У традиції говориться, що ця страшна подія, як і пізніше руйнування Другого храма, сталася 9 ава. Впали стіни Єрусалима, і євреї на довгі століття втратили рідну землю та незалежність.
“Ейха” – це ще й плач за тим, що Єрусалим зруйнований через гнів Б-га на юдеїв, які перестали його слухатися. “Покинув Г-сподь жертовник Свій, допустив побезчестити святиню Свою, передав у руку ворога мури палаців її… Задумав Г-сподь зруйнувати стіну дочки Ційона, не відвів руки Своєї від руйнування… цар її та сановники її – серед чужих народів; не стало Тори, і пророки її не отримують видінь від Г-спода…” “Ми згрішили та ослухались, Ти не пробачив. Наділив Ти Себе гнівом і переслідував нас, умертвляв, не жалів…”.
Багато інших болісних віх єврейської історії також згадують 9 ава. Покарання людей, які після виходу з Єгипту побоялися ввійти у Землю Обітовану. Убивство вождя повстанців Шимона Бар-Кохби. Наказ римського правителя переорати Храмову гору. Масові вбивства євреїв під час хрестових походів, вигнання з різних країн, створення ґетто.
Щоб відновити у пам’яті ці поневіряння, є традиція дотримуватися поста впродовж трьох тижнів, від 17 тамуза до 9 ава. На цей період існує низка обмежень, а найсуворіші приписи стосуються доби від заходу сонця 8 ава до заходу сонця 9 ава. Серед них зокрема заборона на роботу, відмова від їжі та пиття, утримання від купання, користування парфумами, уникання подружньої близькості. Часто піст 9 ава прирівнюють до жалоби за померлим найближчим родичем. Сенс таких обмежень – і згадка про минуле, і застереження на майбутнє.
Разом з тим єврейська традиція дозволяє порушити піст хворим, стареньким, вагітним за бажанням, а також у часи війни, бо людина вимушена відвертати загрозу життю та здоров’ю, рятувати себе та інших.
Є й кардинально інше ставлення до 9 ава: замість посту – радість, святкування, пишний стіл. Прихильники такого підходу стверджують, що відколи з’явилася незалежна держава Ізраїль, дні смутку минули.
Власне, “Ейха” також не тільки про горе та відчай – там ідеться й про надію. “Ось що відповідаю я серцю моєму, на що сподіваюся: що милості Г-сподні не скінчилися, що не покінчилося милосердя Його; нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!”
Як би ви не обрали провести цей день, у суворому пості чи у радості, зберігайте у серці надію. Вона допомагає не опускати руки у важкі часи та діяти, аби щасливе майбутнє ставало ближчим.