Нігун (досл. “наспів”, “мелодія”) — це сакральна пісня або молитва, яку співають переважно хасиди, щоб зблизитися з Творцем. Для нігунів характерними є монотонне виконання і повторення мелодії та слів, з метою входження у своєрідний молитовний транс.

Хасидські наспіви — нігуни, частенько виникали на основі українських народних чи козацьких пісень.

Як саме? До української пісні, наприклад про кохання, війну чи бідність, додавалися куплети або іноді кілька слів єврейською мовою (Святою мовою чи їдишем) і виконувалася у ритмічній манері нігуну, прославляючи Бога. Характерною рисою нігунів є те, що їх можна співати до безкінечності, починаючи з початку знову і знову, поки душі співаючих не відчують божественний доторк.

Українська народна пісня “Став я пити у п’ятницю” про дещо розгульний спосіб життя, після запозичення хасидами, трохи змінилася і набула свого алегоричного значення, ставши нігуном. Пісня розповідає про “хазяїна” — “Всевишнього”, перед яким обов’язково доведеться відповідати за свої гріхи.

Хоча сучасні хасиди навряд чи достеменно розуміють, про що саме вони співають. Для них це сакральна пісня, яку вони завчають змалку і виконують, як своєрідну молитву.

“Став я пити у п’ятницю” — один з найвідоміших та найпопулярніших хасидських нігунів, що виконується до сьогодні.

Текст пісні:
Став я пити у п’ятницю, у п’ятницю,
Пропив, ай-ай, пропив свою телицю.
Треба, треба знати, як гуляти,
Треба, треба знати, як брехати.
Ой, хешбн-цедек одавати,
Перед паном хазяїном отвічати.
А ми п’єм, так п’єм, да ми гуляєм,
Ун мір трінкен яїн азой ві маїм.
Ун мір зоґн але цузамен лехаїм…

Чудові відео виконань цієї пісні дивіться нижче: